4 жовтня 2017, 12:00

Юлія Апанасенко, співзасновник датської юридичної компанії EMG Group
Джерело фото: Latifundist.com

«Поза берега» (буквальний переклад з англ. Offshore) - таку назву дали американці територіям з «особливими» умовами ведення бізнесу для іноземних компаній. За оцінками експертів, за 26 років незалежності України в офшорах втратила близько $ 148 млрд. І наша держава - не єдиний приклад. Щоб повернути гроші в рідні країни, в усьому світі почалася деофшоризацію. Україна цей процес не обійшла стороною. І хоча довгий час багато хто не особливо вірили в реальність деофшоризацію на наших просторах, проте наша країна намагається слідувати світовим тенденціям.

Ми зустрілися з одним із засновників датської юридичної компанії EMG Group Юлією Апанасенко, щоб поговорити про процес деофшоризацію в світі і в Україні, дізнатися, що таке БЕПС і знайти відповіді на питання: «Чому українці не хочуть платити податки?».

Latifundist.com: Юлія, розкажіть про Вашу компанію. Які послуги Ви надаєте?

Юлія Апанасенко: EMG Group була створена в 2011 році як політично незалежна приватна компанія. Наш основний вид діяльності - допомога компаніям з пострадянських країн в реєстрації торгових структур на території Датського Королівства. Необхідність в іноземних представництвах / компаніях може виникати, наприклад, при активних закупівлі сировини і / або обладнання в Європі, або ж продаж готової продукції в Європу. В рамках Євросоюзу при покупці і продажу товару європейські компанії, наприклад, не платять ПДВ. Тому працювати через офіційні представництва або окремі іноземні структури набагато вигідніше.

При цьому ми не займаємося компаніями зі штучною діяльністю. Ми пропонуємо створення повнофункціональних корпоративних одиниць, які діють на території Євросоюзу, мають ефект «присутності». У компаніях ведеться реальний бізнес. Тут працюють реальні люди, які знають специфіку діяльності, контракти, за якими в даний момент йде транспортування товарів, стан дебіторської та кредиторської заборгованості на поточну дату, плановані платежі і т.д. Крім того, наявність в структурі датської компанії створює хорошу репутацію для бізнесу.

Звичайно, багато хто не розуміє, навіщо платити гроші і створити офіційне представництво, коли можна заплатити набагато менше і створити офшор. Але в цьому питанні важливо знати і розуміти, що офіційні компанії забезпечують безпеку всього бізнесу. Мені відомий реальний український приклад, коли один політик оформляв активи на свого водія. Той під час нічної поїздки розбився. Дружина в один день стала володаркою великих статків, хоча і «чужого». І проблема в тому, що вона відмовляється повертати політику його активи.

У всьому цивілізованому світі такі питання вирішуються створенням холдингів, активи яких переходять у спадок. Крім того, український бізнес не живе у вакуумі, а слід за глобальними трендами незалежно від того, хочемо ми цього чи ні. І міжнародні компанії хочуть бачити в особі контрагентів надійні структури, власність яких оформлена в Америці, Данії та інших країнах ЄС. Тому що в Україні можна виграти суд, але не можна реалізувати його рішення. Так само і в Панамі. Тому, якщо бізнесмен хоче продавати продукцію міжнародним компаніям, він повинен оформити свій бізнес в країні, де працює правова система. На жаль, Україна до таких поки не належить.

Latifundist.com: Юлія, Ви згадували, що в рамках Євросоюзу при покупці і продажу товару європейські компанії не платять ПДВ. Які ще переваги пропонує європейське законодавство?

Юлія Апанасенко: У рамках Євросоюзу існує досить велика кількість угод, які надають різноманітні податкові пільги. Наприклад, дивіденди в країнах ЄС також не обкладаються ніякими податками. Іншими словами, у компаній досить абсолютно законних способів оптимізувати оподатковуваний дохід. Але хочу підкреслити, що ми оптимізуємо оподаткування, а не уникаємо його в принципі.

Європейське законодавство стабільний. Законодавча база не змінюється щомісяця. А якщо є якісь зміни, про це інформують всі компанії заздалегідь, незалежно від того, чи мають вони відношення до змінюваному закону чи ні. Таким чином, у вас завжди є час внести відповідні зміни в бізнес-модель компанії до того, як нововведення набудуть чинності.

Крім усього цього в Європі досить стабільна політична і економічна ситуація. Це дає компаніям почуття захищеності і впевненості в майбутньому. Стабільність законодавства - це також можливість для компаній будувати плани і впроваджувати в життя довгострокові проекти.

Latifundist.com: Чи є серед Ваших клієнтів представники українського агробізнесу?

Юлія Апанасенко: Якщо говорити конкретно про агрохолдинги, то таких серед наших клієнтів немає. Але ми активно співпрацюємо з аграрним сектором, адже у аграріїв дуже розвинена торгівля на зовнішніх ринках. Ми готові надати наші послуги у створенні зарубіжних структур. Ми розвиваємо відносини з аграрним ринком в Україні. Ось зараз йдуть переговори щодо поставок українського шроту виробникам датських комбікормів. Це буде новий досвід і для України, і для Данії. Також ведуться активні переговори про постачання в Україну датського аграрного обладнання. Ці поставки здійснюватимуться під гарантії уряду Данії і фінансуватися данськими фондами. Природно, датська сторона вимагатиме від українських партнерів фінансову звітність. Я не впевнена, що українські компанії зможуть надати повну і «чисту» звітність.

Latifundist.com: Розкажіть про план БЕПС. У чому його суть?

Юлія Апанасенко: BEPS (Base erosion and profit shifting) був замовлений країнами Великої двадцятки і Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Європа досить оперативно, для своїх звичайних темпів, почала перебудовуватися. Фіскальний тиск з боку державних органів посилюється, а разом з цим динамічно змінюється реальність і зовнішнє середовище бізнесу. Це не могло не вплинути на країни пострадянського простору. Під впливом всесвітнього співтовариства в них заговорили про деофшоризацію. Деофшоризацію в країнах колишнього СРСР - це свого роду місцевий БЕПС, адаптований під реалії нашого бізнесу і політичної ситуації. Основне завдання БЕПС - видалити кондуітние компанії, тобто спеціально створені структури для використання податкових пільг в країнах свого резидентства і не ведуть реальної діяльності.

Як ні парадоксально, але БЕПС - це документ до методичних нормами, який носить рекомендаційний характер і не є обов'язковим до виконання. Проте країни приймають цей документ. І в цьому році вдалося отримати перші результати БЕПСа - відбувся глобальний обмін інформацією між країнами. Вперше у світовій історії країни поділилися інформацією про компанії, їх реальних власників, фінансової звітності тощо Крім того, завдяки БЕПСу змінилася робота банківської системи, контроль над електронними платежами став більш жорстким. Зараз ми живемо в світі, де все стає прозорим і відкритим.

Latifundist.com: Юлія, як Україна відреагувала на БЕПС?

Юлія Апанасенко: Про деофшоризацію в Україні зараз говорять багато. Наскільки мені відомо, зараз Державна фіскальна служба України готує великий пакет нових законів. Це наміри оздоровити економічну систему України, і фіскальну систему в тому числі. Що стосується бізнесу, то він дуже цікаво реагує на деофшоризацію.

Бізнес шукає нові юрисдикції і офшори. У нас же люди не люблять платити податки. Мені часто ставлять запитання українські клієнти: «Як не платити податки?». Є тотально закостенілі бізнесмени, які не хочуть взагалі нічого платити. Їх на цьому ловлять, відбирають активи, але вони все одно продовжують грати в цю «російську рулетку». Це не питання нездорового законодавства. Це закладено в менталітеті.

Іноземні бізнесмени, провідні бізнес в Україні, платять податки. Наприклад, ми всі добре знаємо компанію «Даноша» . Це данський проект, реалізований на гроші данського Фонду індустріалізації для країн, що розвиваються (IFU). І, як свідчать їхні фінансові звіти, вони платять податки в повному обсязі, при цьому знаходяться в тій же конкурентному середовищі, працюють з тими ж українськими бізнесменами. І їм вдається конкурувати. Це все за рахунок інноваційних підходів до роботи.

Latifundist.com: Як, на Вашу думку, можна привчити українців платити податки?

Юлія Апанасенко: Потрібно прищеплювати культуру оподаткування. В Європі люди теж не люблять платити податки, але вони знають, чому це треба робити. В університетах студентам доступно пояснюють систему оподаткування. Також пояснюють, яким чином держава використовує ці кошти. Наприклад, якщо ми хочемо хороші дороги - їх потрібно будувати. Щоб їх будувати, державі потрібні гроші, а їх держава бере з казни. А в казну вони потрапляють, тому що ми платимо податки і т.д.

Це критично важливо, щоб люди відчували, що податки, які вони заплатили, пішли за призначенням. Це є основним завданням уряду країни. Крім того, людина повинна мати можливість вільно зателефонувати до податкової, де йому все пояснять. Чи не сухим цитуванням законів, а доступно і зрозуміло. В такому середовищі виховується суспільство, що нормально ставиться до сплати податків, не шукає шляхів поводження і не йде «в тінь».

Latifundist.com: На жаль, в Україні багато хто йде «в тінь». Тільки за офіційними даними тіньова економіка в країні становить 35% від ВВП. Як Ви вважаєте, наскільки реально в таких умовах втілювати плани по деофшоризацію бізнесу?

Юлія Апанасенко: деофшоризацію - це дуже тривалий і точковий процес. Перевіряти будуть по одній компанії і почнуть з найбільших. Коли БЕПС вступив в силу в Європі, був дуже великий скандал з корпорацією Apple, оскільки виявилося, що їх бренд зареєстрований не в Америці, а в країні з низькою податковою ставкою. Те ж саме вийшло з корпорацією Microsoft, яка на протязі всього свого існування «просиділа» в офшорі. Те саме буде і в Україні. Уряд спочатку кине власні сили на великі компанії, адже від цього результат буде більше. Так можна повернути більше грошей в казну. І ось коли з усіма великими розберуться, тоді візьмуться перевіряти середній бізнес.

Latifundist.com: Чи є ризик того, що деофшоризацію може стати засобом боротьби з конкурентами? Якщо уряд сам вибирає компанії, хтось може потрапити під перевірку, а хтось ні.

Юлія Апанасенко: Безумовно, адже лобіювання ще ніхто не відміняв. В такому випадку залишається сподіватися на справедливість уряду. Адже перевірку повинні пройти всі компанії. І держава повинна бути в цьому зацікавлений більше всіх, оскільки це шанс повернути гроші, які «попливли» в офшори. Підкреслюю, коли бізнес структурований грамотно і відповідає всім вимогам законодавства, атакувати його дуже складно. Оскільки це вимагає великих витрат часу і фінансових ресурсів.

Latifundist.com: З 1 січня 2017 року в Україні змінили спецрежим ПДВ для аграріїв на механізм держпідтримки сільгоспвиробників. Для багатьох учасників ринку ці зміни стали досить болючими і стимулювали прагнення «піти в тінь». Як, на Вашу думку, можна зробити такі компанії більш прозорими, щоб їм було вигідно працювати легально?

Юлія Апанасенко: Коли уряд вводить нову політику, воно повинно прораховувати, скільки це буде стояти державі і якою буде віддача. Через рік після скасування спецрежиму ПДВ українському уряду треба сісти і порахувати, що було більш ефективно - повертати аграріям частину податків, які вони використовували для розвитку компаній, підвищення ефективності, або ж скасувати спецрежим і отримати менше через розвиток тіньової роботи агропідприємств. Але, відповідаючи на Ваше запитання, я повторюся - треба прищеплювати культури чесного ведення бізнесу, сплати податків, прозорості та відкритості.

Latifundist.com: Сподіваємося, в Україні сформується культура сплати податків! А Вам бажаємо успіхів і дякуємо за цікаву бесіду!
Катерина Никончук, Latifundist.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook , Каналі в Telegram , Завантажуйте додаток в AppStore , Підписуйтесь на нас в Instagram або на нашу розсилку .