Наш бизнес-сообщник artMisto.net
Культура підприємств сфери послуг: організаційна або корпоративна?
ЛОГІНОВА О.Б.
Магістрант Інституту бізнесу і права, Санкт-Петербург
Науковий керівник: д.е.н., проф. Василенок В.Л.
Культура підприємств сфери послуг: організаційна або корпоративна?
В даний час невиробнича сфера є значущою частиною світового економічного простору, що включає в себе велику кількість підприємств. При цьому саме послуга стає найбільш привабливим для покупця предметом попиту. Споживаючи послуги, людина реалізує себе як споживач. Саме вироблений індивідуально для споживача продукт, що втілює не лише традиційно визнану потребу, але і його власні переваги, характеризує сучасні тенденції споживання. Сучасне суспільство все більше справляє послуги, а не товари. Споживання, таким чином, все менше є лише способом підтримки життя і її відтворення, а набуває все новий зміст і можливості. Через споживання здійснюється соціалізація, комунікація, відпочинок, релаксація і т.д. [57] При цьому слід розуміти, що результат надання послуги в невиробничій сфері завжди індивідуальний. Одна і та ж екскурсія може залишити у різних споживачів абсолютно різне враження. Відповідно, цей результат і невоспроізводім. І те, яким цей результат виявиться, більшою мірою залежить від персоналу компанії. Таким чином, якщо для промислових компаній персонал це лише один з елементів, яким треба управляти, то для підприємств сфери послуг управління людськими ресурсами на основі формування і розвитку високоефективної організаційної культури є основою всієї діяльності.У літературі з менеджменту поряд з терміном «організаційна культура» найбільш часто можна зустріти термін «корпоративна культура». Багатьма дослідниками ці поняття використовуються як синоніми. Так, широко поширена думка, що «організація» і «організаційна культура» - це лише перекладення на російську мову і додаток до російської дійсності західних понять «корпорація» і «корпоративна культура» [58]. На наш погляд, необхідно провести порівняльний аналіз, визначити межу між цими спорідненими поняттями і з'ясувати, яке з цих понять найчастіше вдаються в дослідженні підприємств сфери послуг. У вітчизняній літературі найбільш часто зустрічаються такі підходи до розмежування (рис. 1).
Ряд авторів [59] пропонують розглядати корпоративну культуру як окремий випадок організаційної культури, аргументуючи це тим, що поняття «корпорація» значно вже поняття «організація». При цьому в якості одного з обгрунтувань наводяться роздуми про наявність звичайних, прийнятих соціумом трактувань поняття «корпорація» - значних розмірів, комерційне підприємство, що діє на декількох ринках, «... найчастіше об'єднання, акціонерне товариство, зазвичай велике, іноді транснаціональне» [60] . Корпорації протиставляються не тільки організаціям малого та середнього бізнесу, а й громадським організаціям. Крім того, підкреслюється, що саме корпорації, як об'єкт вивчення, є найбільш привабливими для дослідників в силу числа рівнів представлених культур і субкультур, специфіці цілей, можливості розвитку і впливу на суспільство. Отже, при даному підході (мал.1а) «... культура організації та корпоративна культура співвідносяться як загальне, універсальне, всеосяжне (культура організації) і найбільш яскраво представлене, розвинене приватне (корпоративна культура)». [61]
Однак, якщо звернеться до історії, то, як зазначає Соломанідіна Т.О., термін «корпоративна культура» вперше був введений в 19 столітті німецьким фельдмаршалом і військовим теоретиком Мольтке, який використовував його для опису взаємин в офіцерському середовищі того часу, підкреслюючи той факт , що взаємини ці будувалися не тільки на основі статуту і судів честі, але також і на дуелях. Певні правила поведінки, стиль одягу, аксесуари, характерні ознаки мови (наприклад, професіоналізми) і т.д. з'явилися у професійних співтовариств ще з часів середньовіччя і зберігаються в тому чи іншому вигляді до сих пір. Тобто корпоративну культуру можна розглядати як загальнопрофесійну культуру, і в цьому випадку це поняття постає для нас набагато ширше, ніж поняття «організаційна культура» (ріс.1.b), - корпоративна культура включає в себе всі організаційні культури компаній, що займаються даним видом бізнесу [62].
Існує в вітчизняний літературі й інший підхід. До нього можна віднести дослідження В.І. Гаврилова і Г.К.Копейкіна, які вважають, що корпоративна культура є системним утворенням і включає в себе:
- організаційну культуру;
- культуру умов праці;
- духовну культуру.
Таким чином, організаційна культура є елементом корпоративної культури (ріс.1c), під якою розуміють норми поведінки в організації, елементи ділового адміністрування, що забезпечують досягнення цілей організації. [63] Сфера впливу організаційної культури, яка «... визначає умови протікання процесів, що регулюють соціально-трудові відносини в корпорації», знаходиться всередині організації, а «... цінності складають основу корпоративної культури, носять більш універсальний характер, орієнтовані на зовнішнє середовище ...» [ 64].
Але, на наш погляд, цей підхід призводить до ряду питань і спірних висновків:
- якщо таким чином розмежувати зони впливу організаційної та корпоративної культури, то чи можна застосувати таку схему з однаковим успіхом і до малого підприємства і до великої корпорації?
- організація - відкрита система, а значить всі процеси, які відбуваються всередині неї, так чи інакше впливають на зовнішнє середовище, точно так само як зміни у зовнішньому середовищі безпосередньо впливають на внутрішнє життя організації. Отже, поділ культури компанії на корпоративну (в основному орієнтовану на зовнішній світ) і організаційну (внутрішню), як одну зі складових першої, має на увазі необхідність виділити і охарактеризувати культуру вищого ступеня (виду, рангу, ієрархії), складовими якої і будуть розглянуті нами поняття культури. А це може призвести до невиправданого ускладнення класифікації культури в контексті організації.
Досить поширений в середовищі вітчизняних (Г.Зінченко, В.Іноземцева, Л.Скворцова і ін.) І зарубіжних (Д. Белла, Дж.Гелбрайта, Р.Інглхарта, О.Тоффлера і ін.) Дослідників підхід до розмежування понять організаційної та корпоративної культури викладено в працях Е.А. Капітоновим і А.Е.Капітоновим (ріс.1d). Автори вважають, що «... організаційна культура виступила відправною точкою подальших трансформацій культурного простору цивілізації нової якості» [65].
На зміну організаційної культури індустріального (економічного) суспільства приходить корпоративна культура постіндустріального суспільства (постекономічне організації). При цьому поняття «корпорація» трактується нетрадиційно - як найменування акціонерного товариства (продукту індустріального типу господарювання), - а як «... відособлена соціальна група, пов'язана вузько економічними інтересами і цілями своєї діяльності, що направляють поведінку на робочому місці і визначальними відносини з навколишнім середовищем »[66]. Сучасна (креативна) корпорація, на думку авторів, вимагає від усіх її учасників (підприємців і найманих працівників) елементів творчості і самостійності на робочому місці. У такій корпорації застосовуються методи неекономічній мотивації і стимуляції потенціалу працівників, їх інкорпорування в механізм управління, а також передачі відповідальності на максимально низький рівень персоналу.
Підприємства сфери послуг в більшості своїй є підприємствами малого і середнього бізнесу. Тому ми згодні з точкою зору дослідників, що працюють в рамках першого підходу (мал.1а).
Таким чином, доцільніше вважати корпоративну культуру окремим випадком організаційної культури, так як об'єктом нашого дослідження є різні за розміром підприємства сфери послуг.
57. Меньшикова Г.І. Економіка і соціологія невиробничої сфери, СПб, 2001., Факультет Соціології СПбГУ, з 2-3
58. Авер'янов Л.Я. Організаційна культура управління сучасних підприємницьких структур ?? http://bigc.ru/publications/other/org_culture/ (дата звернення - 21.07.2009)
59. Соломанідіна Т.О. Організаційна культура підприємства: Навчальний посібник. - 2-е изд., Перераб і доп. - М .: ИНФРА-М, 2009. - 624 с .; Потьомкін В.К., Співак В.А, Покровська М.М. Організаційна культура: підручник. - СПб .: СПбАУП, 2006. - 274с .; Макарченко М.А. Методологія і методика проектування культури фірми в процесі створення гнучких організаційних структур. - СПб: Изд-во СПбГУЕФ, 2004. - 159 с.
60. Потьомкін В.К., Співак В.А, Покровська М.М. Організаційна культура: підручник. - СПб .: СПбАУП, 2006. - 274 с. - з 38
61. Там же, с.39
62. Соломанідіна Т.О. Організаційна культура підприємства: Навчальний посібник. - 2-е изд., Перераб і доп. - М .: ИНФРА-М, 2009. - 624 с.
63. Гаврилов В.І., Копєйкін Г.К. Менеджмент соціального розвитку організації: Учеб.пособие. СПб .: ЛДУ ім. О.С.Пушкіна, 2005. - 52 с. - с.11
64. Копєйкін Г.К. Організаційна культура як інструмент управління корпоративним поведінкою персоналу // Управління персоналом. Вчені записки. Книга 1. - СПб., 2003. - с. 62-63
65. Капітонов Е.А., Капітонов А.Е. Корпоративна культура і PR. - Москва: ІКЦ «МарТ», Ростов-н / Д: Видавничий центр «МарТ», 2003. - 416 с. - с. 292.
66. Капітонов Е.А., Капітонов А.Е. Корпоративна культура і PR. - Москва: ІКЦ «МарТ», Ростов-н / Д: Видавничий центр «МарТ», 2003. - 416 с. - с. 301.
Збірник наукових статей
« Росія на шляху виходу з економічної кризи »,
СПб .: Інститут бізнесу і права 2010 © Інститут бізнесу і права з 1994 року
Культура підприємств сфери послуг: організаційна або корпоративна?
Культура підприємств сфери послуг: організаційна або корпоративна?
Організаційна культура управління сучасних підприємницьких структур ?
Уважаемые зрители!
Коллектив Донецкого академического русского театра юного зрителя приглашает Вас каждую субботу в 15.00 на спектакли для взрослых зрителей, каждое воскресенье в 11.00 на музыкальные сказки для детей!
ВНИМАНИЕ! Лучшие спектакли нашего репертуара, доступные цены (15 - 20 грн. на представления для детей, 30-45 грн. – для взрослых), удобное время, комфорт и радушная театральная атмосфера!
Заказ билетов и справки по тел.: 6-46-01, 6-46-51
Касса работает ежедневно с 9:00 до 15:00
