Відсвяткувати перший десятирічний ювілей кафедри запропонували самі студенти, вони ж все і організували. Причому до цього питання підійшли з величезним ентузіазмом. В результаті в холі корпусу, де знаходиться Інститут філології, з'явилися торії - традиційні синтоистские ворота з загнутої догори дахом, що символізують курячий сідало, на стінах - величезні східні кольорові ліхтарі, зі стелі звисали зроблені з різнокольорового паперу журавлики і квіткові кулі, а на столах були традиційні для Китаю, Кореї, Японії, В'єтнаму і Індонезії страви. Пригощали гостей студентки, одягнені в національні костюми цих країн.

- Я раджу всім не тільки спробувати суші і локшину, але і обов'язково сфотографуватися в весільному кімоно, яке довгий час служило реквізитом в традиційному японському театрі Кабукі, - говорить керівник кафедри китайської, корейської та японської філології професор Іван Бондаренко. - Ми купили його абсолютно випадково на розпродажі реквізиту цього театру в Кіото приблизно за двісті доларів, хоча його первісна ціна була не менше 20 тисяч! Крім того, у нас є і традиційне жіноче кімоно, яке теж можна приміряти. Студентки і викладачки з задоволенням це роблять.

* Мистецтву правильно одягатися в кімоно японських дівчаток вчать з дитинства

У 2004 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з'явилася кафедра китайської, корейської та японської філології. Три роки тому тут почали вивчати також в'єтнамський і індонезійська мови.

- Починали ми з того, що на кафедрі працювали всього 12 чоловік, а сьогодні у нас вже 53 співробітника, причому 11 з них - носії мови, - продовжує Іван Бондаренко. - До того ж колеги з Китаю, Кореї та Японії регулярно приїжджають до нас читати лекції. Ось і зараз в Києві знаходиться професор Хідеакі Сакамото з японського університету Тенрі. За роки роботи ми уклали 25 угод про наукове співробітництво та обмін студентами з кращими університетами цих країн, завдяки яким майже всі наші студенти їздять за кордон на семестрові або річні мовні стажування.

* Професор Іван Бондаренко, багато років прожив в Японії і викладав в університеті Тенрі, ось уже десять років керує кафедрою в київському університеті

Незважаючи на свято, хлопці і викладачі не могли не згадати про японістом Святославе Горбенко. Тут його мало знали, але доля 19-річного хлопця багатьох вразила.

- Ще в квітні до нашого ректора Леоніда Губерського звернувся його батько - відомий лікар, антрополог Сергій Горбенко, який рятував людей на Майдані, - розповідає Іван Бондаренко. - Після того як він повернувся додому, до Харкова, почалися дзвінки з погрозами, говорили, що знають, де знайти його сина. У той час Святослав вивчав японську мову на третьому курсі Харківського педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Хлопця перевели до нас. Він дуже швидко здав академічну різницю, чудово себе проявив. У ньому був величезний потенціал. Але у вересні Святослав не з'явилося на навчанні. Ми почали його шукати і з'ясували, що він записався добровольцем в батальйон «Айдар» та воює на сході країни, а 3 жовтня дізналися, що він загинув в донецькому аеропорту: намагався витягнути пораненого «Градом» товариша по службі, коли осколок снаряда пробив його шию ... Страшне звістка. Хоча Святослав не встиг повчитися в нашому вузі, в музеї університету буде стенд, присвячений його світлої пам'яті. Про таких героїв, патріотів, відважних чоловіків не можна забувати.

Пам'ять Святослава вшанували хвилиною мовчання та перед початком концерту, присвяченого ювілею кафедри. На торжество приїхали представники посольств, консули і аташе, високо оцінили уривки з класичних п'єс, популярних телешоу, сценки з відомих фільмів, які студенти показували мовою оригіналу. Прощаючись з гостями і викладачами, студенти бажали миру всім людям, що живуть на цій планеті, а особливо - Україні.

Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter