Ролана Бикова давно вже немає з нами, але для актриси Олени Санаєвої як і раніше немає людини ближче і дорожче. Вона знімає фільм про чоловіка, готує до видання його щоденники, пише книгу. Заради нього Олена Санаєва навіть освоїла нову професію!

- Отже, тепер ви самі знімаєте кіно ?!

- Я зняла п'ять фільмів - два про Юрія Росте, лауреата Державної премії, фотографа, письменника, журналіста, два - про Юрія Германа і один - про Ролана Антоновича. Не можу себе назвати режисером, але я вчилася цієї професії для того, щоб закінчити незавершений фільм Бикова «Портрет невідомого солдата». Це документальний фільм, хоча він документалістом ніколи не був. Пам'ятаю, коли не стало Михайла Ромма, його учні намагалися закінчити документальний фільм, який він зробив після «Звичайного фашизму», але не вийшло. Єдине, що я могла зробити, - розповісти про те, як Биков працював над своїм останнім фільмом, що їм рухало. Фільми про Росте і Германа телебачення показало, але коли я прийшла на Перший канал поговорити про завершення фільму Ролана Антоновича, там мене чекало зустрічну пропозицію - зробити фільм про нього самого. Фонду Ролана Бикова перевели гроші, невеликі, але тим не менше. Я зробила фільм, але Перший канал його не показав.

«Ролан випромінював таке чарівність, що в нього неможливо було не закохатися»

- Чому?

- Важко сказати. Так буває: то, що тобі особливо дорого, може і не вийти.

- Аргументація якась була?

- Ніхто нічого не пояснює - неформат і все! Ось якщо були б позашлюбні діти, романи, скандали! А тут скромна розповідь великого художника про себе, країну і мистецтві. Взагалі найпростіше було б настригти уривків з його фільмів, і все б побачили, який він блискучий, різноманітний, незвичайний, але мені не хотілося. Мені хотілося познайомити глядачів з тим Биковим, якого знала тільки я: найрозумнішою людиною, філософом, мислителем, громадянином, які розповідають про свою професію. Його кіноролі теж присутні у фільмі, але вони майнули там, як в калейдоскопі. Коли перераховують прізвища пішли від нас відомих акторів, ніколи не згадують Бикова. Я спочатку дивувалася, але потім зрозуміла, в чому справа: він ширше рамок цієї професії. Шукшина ось теж не називають, хоча актор він блискучий.

«Будівництво дачі цілком лягло на мої плечі, але я так раділа, бачачи, як щасливий він»

- Яким Ролан Антонович був на знімальному майданчику?

- Я можу так сказати: в Бикова не можна було не закохатися! Його обожнювали всі. Мало того, зазвичай закінчуються зйомки, і група розбігається по іншим картинам. А до нього продовжували заходити - побачитися, поговорити, попросити. «До Антоничу» - так це називалося. У нього не було комплексу неповноцінності, та й рівень культури не дозволяв йому принижувати або ображати людей. Знаєте, Биков сім років не знімав нічого до «Опудала». Одного разу прийшов додому зі сльозами. Вірніше, він прийшов вкрай засмучений і коли почав говорити, у нього в очах заблищали сльози: «Я зустрів одну людину і сказав йому:« Ти так зі мною вітаєшся, як ніби ми вчора з тобою бачилися. А я вже стільки років не знімав на «Мосфільмі». Він повернувся до мене: «А може, краще було б, щоб ти взагалі ніколи не знімав?» Ролан Антонович був вражений. Головне питання - за що? Ніколи Биков не сказав про нього нічого поганого, а тим більше не зробив.

Папа Олени, Всеволод Васильович Санаєв, народний артист СРСР, постійно пропадав на зйомках або гастролях. Весь будинок був на мамі, Лідія Антонівна

- Може, це заздрість?

- Мабуть. Тим більше далі пішло «Опудало», коли раділи і вітали абсолютно незнайомі люди. Але це не поодинокий випадок. Биков був заслуженим артистом РРФСР, зіграв безліч ролей, поставив фільми, які отримували міжнародні премії. Так ось, Велика зала Будинку кіно йому, як «всього лише» заслуженому, не покладався, запропонували Білий. Він відмовився: «Прийдуть стільки людей, які добре до мене ставляться, що вони там просто не помістяться». Ще приклад - його ювілей, який проходив в залі СОТ. Ролану Антоновичу виходити на сцену, і в цей момент до нього підходить актор з Театру сатири - не буду називати ім'я - і каже: «Ролан! А що ти взагалі відзначаєш? Ти ж скінчився! Причому давно! »Про цей випадок він мені розповів через два дні після торжества.

Лідія Санаєва з дочкою Оленою

- Який же треба мати характер, щоб таке пропустити повз вуха!

- Пропустити - пропустив, але запам'ятав.

- Добре, що у нього була така опора, як ви ...

- Ми відзначали ювілей в ресторані, і Аркадій Райкін сказав: «Ролан, але ж ви - Ленін! Я - Райкін, у мене дружина Рая, а у вас дружина Олена ».

- Биков дуже мало вас знімав. Чому? Це не характерно для пари режисер - актриса.

- Як майстер він склався до мене і вже вибрав для себе тему в кіно - тему дитини. Це було для нього важливо, не дарма Биков вісім років відпрацював в ТЮГу. Мене він хотів знімати, але все якось ніколи, постійно були якісь інші пропозиції. Ось трапився «Ніс», я була цьому рада.

Олена Санаєва з сином

- Це ж крихітна роль!

- Але наш союз - не союз Пир'єва і Ладиніної . Потім, я занадто високо цінувала його дар режисера, щоб встати в позу і сказати: «Ролан, зроби і для мене картину!» Та й язик не повертався. У самий розпал наших відносин у нього був підготовчий період фільму «Автомобіль, скрипка і собака Клякса», куди пробувалися Ніна Ургант , Галя Польських . Я посоромилася попросити не те щоб про роль, навіть про пробах! Може бути, в мені недостатньо егоїзму, честолюбства - таких важливих якостей в акторській професії. Незадовго до відходу він сказав мені: «Я нічого для тебе, дитинко, не зробив в професії, але я захистив тебе від соціуму. Я тебе всьому навчив, і мені за тебе не страшно ». І дійсно, навчив - я зараз працюю в театрі, потихеньку до мене повертається кіно. Смішно, звичайно, в моєму віці говорити про якісь відкриття, але я затребувана, і мені цього достатньо.

- Коли люди довго живуть разом, у них з'являються спільні звички, традиції. У вас вони були?

- Чесно кажучи, у нас просто не було часу. У Ролана Антоновича по шість-сім ролей в кіно, плюс режисерські задуми. Додому приходив як поранений боєць. Тут не до традицій ... Хоча одна все-таки була - ми завжди зустрічали Новий рік вдома. Я постійно ділилася з ним своїми відкриттями в літературі, читала йому. Він дуже любив слухати. Обов'язково їздили на нашу дачу - скромну, треба сказати! Коли Паша (Павло Санаєв, син актриси. - Ред.) Став жити з нами, усюди брали його з собою. Я, до речі, дуже дорожила їх відносинами. А ще Ролан Антонович любив робити подарунки. За радянських часів, самі розумієте, було складно з придбаннями, і Биков сміявся: «Ленусь, я не зміг знайти те, що хотів, так що взяв кількістю». Він ніколи нічого не шкодував, був широкий і щедра людина. Приносив додому все, що заробляв і ні разу не запитав, а куди, власне, були потрачені гроші? Взагалі, він був людина ритуалу. Для нього, наприклад, прем'єра - це незмінно нову білизну, шкарпетки, сорочка. Це стосувалося і театру, і кіно.

- Рішення побутових питань було виключно вашої прерогативою?

- Ну звичайно. Будівництво дачі, наприклад, було на моїх плечах. Коли я його вже між опроміненнями привезла туди з лікарні, він сказав: «Я так вдячний тобі, Лена! Ти стільки красивого зробила для мене! »-« Ролочка, але ж у нас така скромна дача! »-« Це неважливо ... Ти ж зробила це для мене ». Ніколи в житті він не обізвав мене поганим словом, та й мені в голову не приходило якось його принизити або образити. Все життя в нашому домі звучало: «Ролочка!», «Ленуся», «Стрічка блакитна», «Ленулочка». Яких тільки слів ласкавих я ні чула! Якщо він іноді сердився, то виголошував трошки докірливо «Лена», і все.

- Ви і зараз так сильно переживаєте, але ж стільки років пройшло з тих пір, як Ролан Антонович пішов ...

- А він не пішов від мене! Куди він може піти ?! Я випустила альбом під назвою «Життя на виріст», працювала над його щоденниками. При його життя мені навіть в голову не приходило залізти туди і подивитися, про що він пише. Там теж були для мене відкриття, який це був потужний, пристрасна людина. Два з половиною роки я працювала над його статтями та виступами, дасть Бог, скоро підпише договір про видання книги. У планах у мене стоїть ще одна книга. Вона буде не про те, як мене любили і як я любила. Це буде інша історія.

Розмовляла Анна Абакумова

Читайте також:

Олена Санаєва: «Ролан Биков перевернув все моє життя »

Ролан Биков: Мені пощастило, що назвали Роланом, а не Діалектичним Матеріалізмом!