1. На що ми проміняли «шило»?
3. Які на ділі умови проживання в студентських містечках і з якими основними проблемами стикаються жителі...

Кому в Україні жити добре? Точно не студентам. Здавалося б, підвищення академічної стипендії до 1 100 грн має стати хорошим стимулом для учнів вузів. Тільки до кінця не зрозуміло, стимул це або компенсація.

На що ми проміняли «шило»?

Було: стипендію отримували, відповідно до закону, "не менше ⅔, але не більше ¾» студентів-бюджетників, за фактом ж - все учні денної бюджетної форми навчання за умови закриття сесії на середній бал 4,0 (сума 830 грн). У першому семестрі навчання стипендію отримували всі, хто навчався за кошти держбюджету. Отримання ж виплати надалі залежало від результатів навчання.

Стало: тільки 40-45% студентів-бюджетників однієї спеціальності отримують стипендію за рейтингом. Сума становить 1 100 грн. У першому навчальному семестрі стипендію отримують лише ті, хто за вступними балами ЗНО потрапив в заповітні 40-45%

До слова, 1 100 мінімальної академічної стипендії, це лише 64% від прожиткового мінімуму - вартості достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для забезпечення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Тепер у студента немає гарантії отримання стипендії за умови здачі сесії з середнім балом не менше 4. Зараз можливість отримати стипендію (а для деяких - ця умова не просто «нормального» життя, а питання існування) навіть для того студента, який старанно вчився весь семестр , те саме що якоїсь лотереї. Як показує практика, навіть різниця в кілька десятих або десяту бала може стати вирішальною. А адже рейтинг формується за результатами семестрового контролю, а значить, позиція студента в списку залишається для нього невідомою аж до оприлюднення результатів, на які вже не можна вплинути. До кінця студенту залишається - що вельми негуманно - сподіватися, що хтось із його однокурсників здав сесію гірше, ніж він сам.

Було: при закритті сесії на 5,0 ( «А») студент гарантовано отримує підвищену стипендію на 100 грн більше ординарної - 930 грн.

Стало: підвищена стипендія в розмірі 1600 грн нараховується 5% студентів від 40% отримують стипендію.

Позитивним моментом реформи виявилося суттєва відмінність підвищеної стипендії від ординарної академічної. Якщо раніше надзусилля студента коштували 100 грн, то зараз 500 грн, проте механізм нарахування підвищеної стипендії нівелював її існування на нечисленних спеціальностях. Щоб хоча б один студент отримав підвищену стипендію на спеціальності, мінімальна кількість учнів-бюджетників на ній повинна налічувати 50 осіб. При меншій наповненості частка «відмінників» в розмірі, наприклад, 0,7 людини безслідно зникає в анналах фінансових маніпуляцій держави.

Що ж сталося з вартістю проживання в студентських гуртожитках після зміни порядку виплати стипендій?

згідно Наказом МОН, МОЗ та Мінфіну , Максимальний розмір плати за проживання в студентських гуртожитках для студентів, НЕ може становити більше 40% від мінімальної академічної стипендії.

Природно, що з ростом стипендії ціна на проживання в кампусах багатьох вузів досягла верхньої законної кордону - 440 грн. Звичайно, таке рішення адміністрацій є очікуваним, враховуючи не тільки підвищення стипендій, але і чималий зростання вартості комунальних послуг.

Що ж залишається студенту після вирахування 440 грн з 1 100 стипендії? Чи набагато більше, ніж ті 830 без 280-300 грн, які пішли на плату за гуртожиток (660/530)? Сюди додаються витрати на, принаймні, одну поїздку додому. В обидві сторони вартість квитків становить приблизно 200 грн, а буває і більше. Разом у студента залишається близько 460 грн на місяць на харчування, друк курсових і рефератів, мінімальний набір побутових приладів, не кажучи вже про проводження вільного часу з друзями та відвідування музеїв / театрів. Навіть якщо виходити з «мотиваційної» функції стипендії, на якій так наполягає Міністерство фінансів, коштів для саморозвитку - відвідування заходів (освітніх і не тільки), участі в конференціях, навіть візитів в театри / музеї / кіно - очевидно, не вистачає. Студенти змушені йти на роботу або брати гроші у батьків. Від цього не легше ні батькам, ні викладачам, які стурбовані падаючої відвідуваністю.

У деяких вузах адміністрація студмістечка примудрилися розбити суму, яку студент щомісяця платить за проживання, на кілька частин, з яких тільки одну третину становить плата безпосередньо за гуртожиток, а решта налічується за комунальні та інші послуги. Таким чином, ліміт 40% не перевищує, однак фактично студент віддає левову частку своєї стипендії на плату за проживання в гуртожитку. Так, наприклад, студенти київського політеху відтепер повинні платити від 596 до 665 грн на місяць при чотиримісному поселенні. Якщо ж студентів живе троє в кімнаті-четвірці (не завжди з власної волі), то кожному доведеться заплатити по 820 грн.

Своєрідним виходом з подібного «матеріального колапсу» студентів послужила можливість отримання житлових субсидій - адресної допомоги, за допомогою якої сума до оплати за гуртожиток скорочується на 200-300 грн в залежності від доходу за попередній рік.

У положенні про надання цієї виплати існують особливі умови для студентів денної форми навчання: за основний дохід таких громадян вважається стипендія (якщо вони її отримують), тоді як для тих, хто стипендії не отримує, за базовий дохід приймається розмір прожиткового мінімуму (станом на січень 2017 - 1 544 грн). Оскільки субсидією є адресна безповоротна допомога, розрахунок якої ґрунтується на частці комунальних платежів в складі доходу особи або домогосподарства, розмір цієї виплати буде менше для тих, хто стипендії не отримує. Отже, тих, кому не пощастило потрапити в заповітні 40-45% отримують стипендію, і тих, хто навчається на контрактній основі, чекає ще один удар у вигляді додаткових витрат.

Тут з'являється ще одне питання: а за що студенти платять 300 ... 440 ... 665 ... грн?

Які на ділі умови проживання в студентських містечках і з якими основними проблемами стикаються жителі студентських гуртожитків?

Стригти під одну гребінку в цьому питанні все ж не варто: існують кампуси з капітальними ремонтами в гуртожитках, рівно як і ті, в яких ремонт робився останній раз при будівництві 50, а то і більше років тому. При думці про гуртожиток абітурієнт і його батьки схильні представляти останнім, і часто реальність збігається з побоюваннями. Однак якість умов варіюються не тільки в залежності від університету, а й від типу гуртожитки і навіть кімнати. Тільки якщо стан гуртожитків безпосередньо залежить від адміністрацій студентських містечок, то кімнати обладнають студенти за свій рахунок. Хочеш поставити собі пластикові вікна - став, хочеш поклеїти шпалери і закласти дірки в підлозі - будь ласка. Але на це підуть особисті гроші, сили і час студента. Так йдуть справи у студентів більшості ВНЗ.

У деяких же випадках (як повідомляють анонімні джерела), ремонтні роботи студенту необхідно здійснювати не для особистого блага, а для «наступних поколінь» проживають.

фото: Олейникова Анастасія

Однією з умов проживання в гуртожитках є т. Н. «Відпрацювання». Під цим словом адміністрація має на увазі роботу студентів на благо гуртожитку: вимивання стін в коридорах, фарбування бордюрів, зашивання постільної білизни у кастелянші та інший працю, за виконання якого відповідають прибиральники, будівельники, малярі та інший робочий персонал студмістечка (п. 3.1.15 угідь на проживання в гуртожитках НТУУ «КПІ»). Використання праці студентів в обслуговуванні гуртожитків під загрозою виселення / непоселенія в наступному навчальному році та подібного роду санкцій, до слова, проблема не одного університету. Так, про примус до робіт з благоустрою повідомляли студенти інших вузів Києва, Одеси, Харкова

На окрему увагу заслуговує стан сантехніки, вікон і дверей. (Частково ситуацію з санвузлами далеко не одного гуртожитку демонструє ролик студентів НАУ .)

фото: Олейникова Анастасія

Точкові ремонти хоча і виробляються робочими бригадами, але ймовірність того, що саме твій блок буде в їх числі досить мізерна. Хороші ремонти в основному на поверхах з іноземними студентами, вітчизняним ж доводиться перетворювати житла в міру своїх можливостей. Меблі часом нагадує музей радянських часів, де столи і шафи обклеєні в кілька шарів ізоляційною стрічкою і все ще зберігають сліди життєдіяльності чи термітів, то чи тарганів.

До речі, про домашніх комах і тварин. Вони є. При бажанні можна постаратися вивести тарганів спеціальними засобами у себе в кімнаті, але немає гарантії, що вони не переповзуть від сусідів. Те ж стосується і дрібних гризунів. Для цього потрібно переконатися у відсутності будь-яких щілин в стінах, плінтусах і підлозі. А враховуючи, що гуртожитки будувалися задовго до народження самих сучасних студентів, щілини і діри неодмінно доведеться бетонувати, попередньо відсуваючи всі ліжка та інші меблі. Природно, ні про які ортопедичні матраци мова йти не може, тому що переважна більшість ліжок - двоярусні пружинні нари.

фото: Instagram

Все більше частішають випадки відключення гарячої води. Причому незалежно від пори року терміни можуть коливатися від кількох годин до кількох тижнів. Останнє зазвичай відбувається під час планових профілактичних або ремонтних робіт, які проводять комунальні служби.

У студентських гуртожитках діє пропускний режим, але, незважаючи на це, часто саме вони стають легкою здобиччю грабіжників. Приклад тому - досить гучне недавнє пограбування (можна навіть сказати розбій) в гуртожитку КПІ .

Проте гуртожиток залишається на даний момент найбільш доступним варіантом житлоплощі для іногородніх студентів. Оренда кімнати або квартири обходиться студентам в два - два з половиною рази дорожче (за умови розділу плати на двох або трьох проживаючих). Тенденція до підвищення плати за проживання в кампусах, особливо в обхід норми в 40% від стипендії, стає додатковою перешкодою для бажаючих отримати вищу освіту.

Особливо актуальна ця проблема для тих, хто за результатами ЗНО не отримує виплату навіть в першому семестрі. До того ж і для студентів-контрактників стаття витрат на проживання в гуртожитку складає досить-таки вагому частину в щорічній вартості освіти. Чи можна очікувати якісних змін в умовах проживання після підвищення плати? Сказати досить складно. Швидше за все, ситуація із забезпеченням житлових потреб залишиться колишньою, відповідної принципом «умови, в яких проживають студенти, залежать від вкладення коштів самих студентів». Тільки ось як забезпечити ці умови, якщо коштів немає?

Найчастіше ініціаторами і виконавцями будь-яких значущих змін є самі мешканці студмістечка. Переговори з адміністрацією в спірних питаннях, пошук коштів на необхідні і додаткові зручності, облаштування робочих кімнат, спортзалів у гуртожитках та інше лягають на плечі студентських рад студентських містечок та представників низових ініціатив. За великим рахунком, якщо і чекати якісних змін, то чекати їх варто, швидше за все, з цього боку. Поки студентство не перетворилося на аморфну ​​безініціативну масу, до тих пір і можна сподіватися на перехід від існування до нормального життя.