15 березня 2012 року в Новосибірській державній обласній науковій бібліотеці відбулася чергова лекціяпо російській мові в рамках програми «Живе слово» проекту «Уроки русского».

У цей вечір новосибірці з великою увагою слухали виступ Галини Михайлівни Мандрикової, доктора філологічних наук, професора кафедри філології НГТУ. Тема лекції «Фразеологізми сьогодні: виразність або дезорієнтація?»

Спочатку лектор дала характеристику фразеологизму як стійкого образним висловом мови. Часто, щоб домогтися якогось мовного ефекту простих слів може не вистачити. Іронію, любов, сміх, своє власне ставлення до подій - все це можна виразити набагато yoмче, точніше, емоційніше. Ми часто використовуємо фразеологізми в повсякденній мові, часом навіть, не помічаючи - адже деякі з них прості, звичні і знайомі з дитинства: як з гуся вода, абияк, потрапити в халепу, яблуко розбрату.

Багато з фразеологізмів прийшли до нас з інших мов, епох, казок, легенд. Більшості фразеологізмів властива непроникність структури: не допускається включення в них нових слів. Велика частина фразеологізмів має строго закріплений порядок слів. Фразеологизмам властива також стійкість граматичної будови, в них зазвичай не змінюються граматичні форми слів, вони мають суворо закріплений порядок слів. Ці стійкі вирази є найбільш складною в семантичному плані групою мовних одиниць.

Доктор філології зазначила, що фразеологізми як специфічні мовні одиниці - це частина світогляду народу, що відображають національно-культурну семантику. Порівняйте: рос. Баба з возу - кобилі легше, франц. Чого хоче жінка - того хоче Бог.

У сучасній мові все частіше спостерігається фразеологічна агнонімія - використання фразеологічних одиниць мови, які невідомі, незрозумілі або малозрозумілі одному або багатьом його носіям.

Приклади агноніміі видно дуже добре в мові ЗМІ і реклами. Часто журналісти використовують фразеологізми, не розуміючи їх значення. Так, дуже важливу персону називають персоною non-grata, вираз «лізти в пляшку» застосовують в значенні «сердитися, дратуватися або ... напитися». Вираз «м'який, як пір'їнка» має звучати «м'який, як пух». Адже пір'їнка не таке вже й м'яке! Багато яскраві фразеологізми сьогодні мало використовуються. На зміну їм приходять фрази-одноденки: «солодка парочка», «мені фіолетово» і т. Д.

Таким чином, фразеологія, будучи джерелом образності та виразності мовлення, може створювати і значні труднощі при неуважне ставлення до слова.

У сьогоднішньої промови спостерігається і таке явище, як контамітація - об'єднання в мовному потоці структурних елементів двох мовних одиниць на базі їх структурного подібності або тотожності, функціональної або семантичної близькості. В результаті відбувається «обмін» компонентами таких одиниць, наприклад, «грає значення» < «грає роль» + «має значення». Виникають фразеологічні гібриди, з'єднання в одній фразі частин різних фразеологізмів: «клятва Мономаха», «геном Ньютона», «спати і бачити біля моря погоду», «це мені потрібно, як собаці п'яте колесо».

Незнання точного значення фразеологізму, його лексико-граматичного складу, експресивно-стилістичних особливостей, сфери вживання, сполучуваності, нарешті, неуважне ставлення до образної природі фразеологізмів призводять до мовним помилок. При вживанні фразеологізмів помилки можуть бути не пов'язані зі специфікою фразеологічних одиниць як відтворюваних стійких зворотів. Невдалий вибір фразеологічного синоніма, вживання фразеологізму без урахування його семантики, порушення сполучуваності фразеологічного обороту зі словами навколишнього контексту і т.д. - всі ці помилки, по суті, не відрізняються від аналогічних мовних помилок при використанні окремих слів.

В кінці зустрічі Галина Михайлівна відповіла на запитання слухачів.