Науковий ступінь: доктор філологічних наук

Вчене звання: професор

Науковий напрямок: Філологічні науки

регіон: Санкт-Петербург

Рейтинг: 41 (за кількістю переглядів анкети за останній місяць)

СЕРТИФІКАТ учасника енциклопедії "Відомі Вчені"

Доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки РФ, президент Санкт-Петербурзької асоціації гуманітарного співробітництва з арабськими країнами, член Європейського союзу арабістів і ісламознавства. Ленінградську-петербурзьку школу арабістики відрізняють універсальність і широта охоплення різних областей востоковедних знання, скрупульозність збі-ра, аналізу і трактування даних, дотримання традицій класичного схід-ведення в поєднанні з використанням передових досягнень вітчизняному і мірововой науки. Всі ці якості в рівній мірі властиві і одному з осно-воположніков сучасної арабістики, професору Ользі Борисівні Фролової, яка зазначила в 2006 р свій вісімдесятирічний ювілей. В університет Ольга Борисівна прийшла в рік закінчення війни, лихоліття якої вона, тоді ще підліток, прожила в обложеному Ленінграді. Тяготи і позбавлення блокади не зробиш запеклим її, а виховали здатність долати працю-ності, терпимо ставитися до інших, ділитися теплом своєї душі. Багато в чому ці риси характеру - працелюбність, толерантність і доброзичливість - поряд з високою кваліфікацією і енциклопедичними знаннями зіграли свою роль і в тому, що Ольга Борисівна завоювала високий аторітет і повагу не тільки серед арабістів, але і всіх сходознавців. Значний вплив на становлення О. Б. Фролової як фахівця оказа-ли її вчителі - видатні арабісти-сходознавці. Один з них - засновник радянської школи арабістики академік І. Ю. Крачковський, вчений найширшого спектра інтересів, праці якого є базою для будь-якого сходознавця-ближ-невосточніка або африканіст, без знання яких неможливо становлення фахівця високого рівня. Серед вчителів Ольги Борисівни був і сподоби-енний звання члена-кореспондента Академії арабської мови в Каїрі, знавець арабських руко-пісей В. І. Бєляєв. Багато в чому завдяки їм перед Ольгою Борі-ззовні відкрилися нові горизонти в науці, вона набула нового бачення перспектив розвитку востоковедних дисциплін і шляхи вирішення сто-ящіх перед дослідником проблем. На початковому етапі Ольга Борисівна про-продовжували лінію, що домінувала в ті роки у вітчизняній арабістики, - роботи з рукопис-ними джерелами і класичними текстами. У 1953 р вона захистила дисертацію на соіск-ня наукового ступеня кандидата філологічних наук, присвячену дослідженню праць араб-ського автора XIII в. Ібн ал-Ашер. У подальші-щие роки в центрі її уваги перебували та-кі арабські автори, як Йакут, Ібн-Арабі, Абд ал-Гані ан-Набулусі, аш-Шурунбабілі, Ал-Каз-вини, Мухаммад ат-Тантаві, Ібн Дейфаллах і багато інші. Однак в подальшому на спектр її наукових пріоритетів значний вплив зробив досвід практичної роботи, в тому числі і за кордоном. З кожної поїздки за кордон - а їх було чимало - Ольга Борисівна привозила не тільки спогади і враження, досвід практичної та наукової роботи, а й бесцен-ні наукові матеріали, які на довгі роки вперед визначали хід її наукових вишуканості-ний, матеріали, якими вона щедро ділилася зі своїми колегами і учнями. У 1957 р Ольга Борисівна вперше відвідала Єгипет, де працювала перекладачкою на радянській виставці в Каїрі. За першої короткої поїздкою пішла і тривале відрядження до Єгипту, де вона протягом чотирьох років (з 1959 по 1963 г.) завідувала кафедрою російської мови і літератури університету Айн-Шамс в Каїрі. За цю роботу міністром вищої і середньої спеціальної освіти їй було оголошено подяку. Після повернення Ольги Борисов-ни, за її безпосередньої участі на кафе-дере арабської філології східного факультету Ленінградського університету почалося изуче-ня нової дисципліни - єгипетського діалек-та, а студенти отримали можливість осягнути премудрості не тільки класичного, літера-турне, а й живого розмовного арабської мови, що в подальшому, безсумнівно, допомагало їм швидше освоїтися в перші дні перебування в країнах досліджуваного регіону. У ті роки навіть га-зети на арабській мові були рідкістю, поет-му важко перебільшити значення самого факту викладання розмовної мови. У наступні роки О. В. Фролова обра-тилась до дослідження арабського фольклору, насамперед єгипетської народної поезії. Ре-зультати багаторічних досліджень лягли в основу докторської дисертації «Єгипетська поезія на народно-розмовній мові: нові матеріали і сучасні напрямки роз-ку», яку О. Б. Фролова захистила 1975 р Блискуче володіння розмовною мовою, знання його тонкощів, щиру повагу до культури та історії арабського світу, а також його народу відкривали Ользі Борисівні не тіль-ко двері палаців і простих будинків в арабських країнах, а й серця самих арабів. Ольга Борі-ззовні зустрічалася з лідерами арабського світу, вона нерідко згадує про свою роботу в якості-ве перекладача з президентом Єгипту Гамаль Абдель-Насером в 1957 р і главою палестинської делегації Ясиром Арафатом, які прибули в СРСР в 1969 р Наприкінці 1950 х - початку 1960-х років співаючи-вилися статті Ольги Борисівни, присвячені аналізу арабського тексту за допомогою ЕОМ, а також проблемам машинного перекладу, статті, на жаль, не зустріли тоді належної уваги з боку сходознавців. Питання комп'ютерного аналізу арабського тексту ста-ли по-новому вирішуватися і переосмислюватися лише в останні роки, а майже півстоліття тому публікації на дану тему були весь-ма сміливим кроком і набагато випередили свій час. Дотримання основоположних академічний-ським цінностям, скрупульозність характерні для діяльності О. Б. Фролової, завідуючої кафедрою арабської філології. Так, завдяки Ользі Борисівні в 1970-1980-і роки на кафедрі арабської філології тривало планомер-ве наукове вивчення Корану і класичних рукописних текстів, що поряд з преподава-ням арабської мови, причому не тільки клас-сического, а й живих діалектів, допомогло виховати плеяду видатних вчених-Ісла-моведов і арабістів-практиків. Чи не залишалося поза увагою і викладання семітологіче-ських дисциплін. Під час перебування в 1979-1980 рр. в Су-данє Ольга Борисівна не тільки читала лекції для студентів Хартумського університету, а й збирала фольклорні та рукописні ма-ли, а також вивчала літературу та рукописні джерела по суфізму - проблематики, акту-реальності якої підтвердили наступні десятиліття і яка настільки широко вивчається сьогодні не тільки в Росії, але і за кордоном. У 1980-1990-і роки О. Б. Фролова продовж-ла вивчення арабських рукописних джерел. Вперше ретельної класифікації та каталоги-зації зазнали арабські рукописи з библи-набряки східного факультету, результатом чого стала публікація в 1996 р каталогу «Арабські рукопису східного відділу Наукової бібліо-теки Санкт-Петербурзького державного університету», підготовленого до друку Оль-гой Борисівною спільно з Т. П. Дерягин. Через рік монографія була відзначена першою університетської премією. В цей же час увагу О. Б. Фролової при-залучають питання греко-арабських зв'язків, взаємо-ного впливу культур і цивілізацій Близького вотока і Середземномор'я. О. Б. Фролова всіляко підтримує раз-витие нових напрямків в науці, сприяє цікавим починанням. Вона допомагає радою колегам у підготовці до польових сезонах рада-ско-єменської експедиції в Хадрамаут і обра-лення зібраних там матеріалів. Уже в перші роки своєї наукової і педаго-ня діяльності Ольга Борисівна вела заняття не тільки з арабської мови, але і по широкому комплексу дисциплін. У далекій-шем коло її наукових інтересів розширювався, і сьогодні важко назвати область арабістики і сходознавства, яка не притягнула б її уваги. Перу Ольги Борисівни належать роботи, присвячені дослідженню арабських рукописів, сучасної та середньовічної араб-ської літератури, фольклору, мовознавства і журналістики, проблемам ісламознавства, гео-графії Близького Сходу і Середньої Азії. Вона - автор багатьох перекладів на російську мову творів арабських письменників: Му-хамада Хусейна Хейкаля, Махмуда Теймура, Джебрана Халіля Джебрана, Нагіба Махфуза і ін. Багато років О. Б. Фролова вела курси «Вве-дення в арабську філологію», «Опис араб-ських рукописів »і ін. В даний час для студентів східного факультету вона читає унікальний курс« Коран (коментування, читання, переклад) ». Для читання лекцій та участі в наукових конференціях Ольгу Борисівну при-розголошувати університети Німеччини, Норвегії, Греції та багатьох інших країн. Сьогодні О. Б. Фролова - наставник багато-чисельних аспірантів і стажистів. Учні Ольги Борисівни працюють в востоковедних центрах Росії і за її межами. Ольга Борі-ззовні веде активну громадську роботу. Вона - президент Санкт-Петербурзької асоціацію-циации гуманітарного співробітництва з араб-ськими країнами, член Європейського союзу ара-бисть і ісламознавства, член Міжнародного товариства діалектології і геолінгвістікі, по-стояти учасник міжнародного конгресу з греко-арабським і африканським досліджень-данням. Фролова удостоєна урядових і університетських нагород - «За оборону Ле-нінграда», медаль ордена «За заслуги перед От-ечеством», медаль «50 років Перемоги», медаль «60 років Перемоги», медаль «275 років СПбГУ» і багато інших. Почесних знаків іноземних універ-тету. Їй присвячені статті в біобібліогр-фического словнику «Вітчизняні сходознавці з 1917 р» (Кн. 2. М., 1995), виданні «Росія - Арабський світ: Минуле і сучасність» (вип. 2. СПб., 2006). У 2004 р їй присвоєно зва-ня «Почесний професор Санкт-Петербургско-го державного університету».

Научні публікації:

Джерела літопису Ібн ал-Ашер (XIII століття) в розділах, присвячених історії народів СРСР: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. Л., 1954.

Початковий етап роботи над арабсько-російським алгоритмом машинного перекладу // Материа-ли з машинного перекладу. Зб. 1. Л., 1958 (у співавторстві) (пер. На англ. Яз .: Soviet Develop-ment in Machine Translation and Information Processing. Washington, 1960).

Ми говоримо по-арабськи: Учеб. посібник для I і II курсів / Відп. ред. В. І. Бєляєв. М., 1972.

Мухаммед Хусейн хайкай. Зейнаб: Картини сільського життя і вдач Єгипту. Роман. Л., 1973 (пер. З араб. І примітки).

Єгипетська поезія на народно-розмовній мові: Нові матеріали і сучасні на-правління розвитку: Автореф. дис. ... д-ра філол. наук. Л., 1975.

Арабські рукописи Хартума // Укр. Ленингр. ун-ту. 1980. № 8.

Поетична лексика арабської лірики: Араб-ські поети і народна поезія. Л., 1984.

Хрестоматія арабського діалектної мови Єгипту: Фонетико-граматичний нарис, тексти, словник / Відп. ред. Е. Н. Мішкур. М., 1984.

Серце жінки: Повісті та оповідання сучас-сних арабських письменників. Л., 1988 (пер. З араб. І упоряд.).

Махаммед Ларус Матвій. Серце жінки (Ха-лима); Махмуд Теймур. Любов куртизанки; та ін. // Там же (пер. з араб.).

Дослідження про суданському фольклорі і народ-ної літературі // Сходознавство. Вип. 17 / Відп. ред. А. А. Долинина, Е. А. Серебряков. Л., 1991.

Суфійської рукописний трактат про єдність б-ку: За матеріалами бібліотеки Санкт-Пе-тербургского університету // Петербурзьке сходознавство. Вип. 5 / Ред. Д. Ільїн. СПб., 1994.

Greek Philosophial Concepts in a Manuscript Col-lection of Theoretical Treatises (Egypt, 18th C.) // Graeco-Arabica, VI / Ed. V. Christides. Athens, 1995.

Some Notes on the Arabic Manuscripts and Collec-tions in the Library of the Oriental Faculty of the St. Petersburg University // Manuscripta Orien-talia (MO). 1996. Vol. 2.

Арабські рукописи східного відділу бібліо-теки Санкт-Петербурзького університеті-та: Короткий каталог / Упоряд. О. Б. Фролова і Т. П. Дєрягіна. Ред. О. Б. Фролова. СПб., 1996. (в співавторстві).

Про деякі стилістичні особливості середньовічних суфійських творів // Петербурзьке сходознавство / Відп. ред. О. І. Трофимова. Вип. 9. СПб., 1997 (в співав-торство).

The Myth of Isis and Osiris as it has been inter-preted by Modern Egyptian Playwrihts (Taw & # 64257; g al-Hakim, Nawal as Sa'dawi, Nagib Surur) // Proceedings of the Sixth International Congress of Graeco-Oriental and African Studies: Graeco-Arabica. Vol. 7-8. Nicosia, 1999-2000.

У світі культури і літератур Сходу: Обрано-ні статті. Спб., 2004.