1. Книжкові та літературні
2. Приклади розмовних і запозичених фразеологізмів
3. Медичні та інші професійні вирази з поясненням
4. Стійкі і нейтральні словосполучення і їх значення

Стійкі поєднання існують в історії мови давно. Вже у вісімнадцятому столітті приклади фразеологізмів з поясненням можна було зустріти в збірниках ідіом, крилатих виразів, афоризмів, прислів'їв, хоча, лексичний склад мови тоді ще не вивчався настільки щільно. І тільки з приходом в науку В. В. Виноградова з'явилася база для всебічного вивчення стійких фраз. Саме він започаткував розвиток фразеології і назвав її лінгвістичної дисципліною.

Відомий лінгвіст Н. М. Шанський фразеологічний зворот представив як фіксовану одиницю мови, відтворену в готовому вигляді і має два або більше ударних компонента словного характеру. Крім лексичної неподільності, фразеологізми мають і лексичне значення, часто є синонімами слів. Як приклад: «права рука - помічниця», «прикусити язика - замовкнути».

зміст:

Різноманітні фразеологічні звороти в рідній мові ми використовуємо непомітно для себе, в зв'язку з тим, що вони стали звичними з дитинства. Найвідоміші прийшли до нас з казок, епосів, народних легенд, деякі - з іноземних мов. До споконвічно російським можна віднести своєрідні поєднання, що зустрічаються тільки в нашій рідній мові і відображають російський побут, традиції та культуру. Спробуємо зрозуміти сенс на такому прикладі і поясненні. Головним продуктом на Русі вважався хліб - він встиг стати символом достатку, гарного заробітку. Тому фразеологізми: «відбивати у кого-то хліб» або «їсти хліб даром» зрозумілі тільки російським людям.

Метаморфічность і образність - головні критерії російських фразеологізмів. Саме народність, притаманна рідної мови, дозволяє розуміти стійкі словосполучення не на рівні мови, а на рівні моделі мови, яку ви вбираємо з молоком матері. Навіть застарілі фрази, значення яких забуте, стають зрозумілими нам і близькими завдяки їх образності. Нижче ми розглянемо найпоширеніші приклади фразеологізмів з поясненням і їх значення.

Книжкові та літературні

Покласти під сукно

Сфера вживання літературної мови набагато вужче, ніж розмовної або межстилевой. Книжкові фразеологізми вживаються в основному в письмових джерелах і надають певний відтінок урочистості, піднесеності, офіційності дії. Приклади, пояснення і значення книжкових фразеологізмів нижче:

• «Покласти під сукно» - не давати ходу справі відкладати його на невизначений період. Під сукном розуміється вовняна тканина, якою раніше покривався письмовий стіл. Якщо яка-небудь папір або папка лягла під сукно - значить вона залишилася підписаної і в роботу не пішла.
• «Піднімати на щит» - тобто, надавати честь, відгукуватися з похвалою про будь-кого. Як приклад, переможців в старовину в прямому сенсі слова піднімали на щит і несли високо, щоб всі могли їх побачити і подякувати.
• «Пиши - пропало». Так кажуть про справу, яку свідомо неможливо зробити через відсутність певних умов. У дев'ятнадцятому столітті чиновники розписували в книзі витрат статті про прихід і витрату товарів. Своєму писарю казнокради зазвичай наказували зробити запис про зникнення товару саме словами «Пиши - пропало». При цьому саму пропажу привласнювали собі.
• «А чи був хлопчик?» - таким способом зараз виражається крайнє сумнів в чому-небудь. Прийшов фразеологізм з роману М. Горького «Життя Клима Смагіна», в якому описується сцена катання на ковзанах дітей. Коли хлопці провалюються під воду, дівчинку Клим рятує першої. Потім кидає свій ремінь і хлопчикові, але, злякавшись, що сам може потонути, відпускає його. Під час пошуків потонулого дитини, Клим чує голос, що вимовляє фразу: «Так чи був хлопчик-то, може, хлопчика і не було?».
• «Серпанкові панночка» - так зневажливо відгукуються про зніженої дівчині, яка абсолютно не пристосована до життя. Оборот узятий з повісті М. Г. Помяловського «Міщанське щастя».
• «Ведмежий кут» - глухе поселення, глушину. Вперше вираз вжив П. І. Мельников-Печерський в однойменному романі про одне з далеких містечок Росії.
• «Зачепити за живе» - ще один книжковий фразеологізм, історія якого сягає корінням у часи, коли таврували рабів. Припікання доставляло дикий біль, особливо при дотиках до загоюються рани. Даний оборот стає актуальним, коли в розмові зачіпаються теми, що викликають у співрозмовника душевні муки.
• «Козел відпущення» - той, на кого перекладають відповідальність за чужу вину. Словосполучення відноситься до літературних фразеологизмам і має давнє походження. У біблійному переказі йдеться про обряд грехоотпущенія. Священик накладав руку на звичайного цапа, як би, переносячи гріхи з людини на тварину, яку пізніше виганялося в пустелю.
• «Як з гусака вода» - все дарма. Оперення гусака покрито спеціальним мастилом, що не дозволяє промокнути птиці. Вода не змочує крила гусака. Завдяки цьому жиру, він залишається сухим.

Приклади розмовних і запозичених фразеологізмів

заморити черв'ячка

Розмовні фразеологізми міцно закріпилися в нашій мові. Ними зручно доводити думку до співрозмовника, особливо, коли звичайних слів не вистачає для емоційного забарвлення фрази. Запозичені фразеологізми - це кальки і полукальки, взяті з інших мов, шляхом дослівного перекладу приказок. Є фразеологізми, які просто співвідносяться за змістом з стійкими виразами в інших мовах. Їх приклади: «біла ворона» звучить по-англійськи як «рідкісний птах», а вираз «висіти на волосині» замінюється поєднанням «висіти на нитці». Інші приклади фразеологізмів з поясненнями і значення:

• «Перший серед рівних» - тобто, кращий або ведучий. Запозичене з латинської «Primus inter pare», яке так дослівно і перекладається. Це звання носив імператор Август ще до прийняття свого високого титулу. Таким чином підтримували його престиж.
• «Хороша (весела) міна при поганій грі» - тобто, за зовнішнім незворушним виглядом заховати свої переживання і невдачі. При цьому «міна» - зі старого бретонського мови перекладається дослівно як «вираз обличчя».
• «Що дозволено Юпітеру, те не дозволено бику». Вперше фраза була виголошена Публием Теренцием Афром. Використовується вона, коли потрібно припинити необгрунтовані претензії, вказавши спорящему його нижчестоящих місце.
• «З'їсти пуд солі» - поширений розмовний фразеологізм. Це приклад довгого спільного життя. В системі заходів пуд прирівняний до 16 кг. Щоб вжити таку кількість солі, потрібно прожити разом величезний термін, протягом якого люди дізнаються один про одного майже все.
• «Нічого немає за душею» - так прийнято говорити про вбогу людину. За народними повір'ями, душа людини розташовувалася в ямочки на шиї. Там же було прийнято за старих часів зберігати гроші і коштовності. Якщо ховати в ямочку було нічого, то вважалося, що і «за душею» нічого немає.
• «Заморити черв'ячка» - тобто, злегка перекусити. Вираз є калькою з французького «tuer le ver», що має дослівний переклад - «випити чарочку спиртного натщесерце». Передбачалося, що алкоголь, прийнятий з мінімальною закускою, знищував в організмі гельмінтів.
• «Віжки під хвіст потрапила» - розмовний фразеологізм, що означає необачні вчинки кого-небудь. Вираз колись застосовувалося в прямому сенсі, а не в переносному по відношенню до коней, у яких, що потрапила під хвіст віжка, викликала біль і змушувала здійснювати бездумні дії.
• «Зарубати на носі» - запам'ятати один раз і назавжди. У колишні часи неписьменні люди носили всюди з собою дощечки, на яких зарубками робили замітки на пам'ять. «Ніс» в даному випадку - не орган нюху, а носиться річ.

Медичні та інші професійні вирази з поясненням

О першій годині по чайній ложці

Деякі фразеологізми взяті з усного мовлення людей різного роду професій. До них можна віднести наступні пропозиції з фразеологізмами:

• «Груди шевця» - медичний термін, який має своє значення і пояснення. Так називають лійкоподібну грудну клітку. Нижня частина грудини у шевців в виду професійної діяльності втиснула усередину, за рахунок чого обсяг грудної клітини значно зменшений.
• «О першій годині по чайній ложці» - так кажуть про малопродуктивною роботі. Як приклад: за старих часів аптекар писав прямо на пляшечках з мікстурою саме такий рецепт. Це означало, що лікування повинно вестися неквапливо, щоб встигнути вчасно відреагувати на появу алергічних проявів. Якщо для хворого такий підхід цілком обгрунтований, то для працюючої людини - це показник ліні і нерішучості.
• «Заговорювати зуби» - відволікати від нагальної проблеми сторонніми розмовами. На відміну від стоматологів, знахарки вміють змовами усувати на час біль. При цьому самі зуби вони не лікують і проблема залишається невирішеною.
• «Сидіти в печінках» - набриднути, отруювати життя. У Древній Русі печінку вважалася вмістилищем життєвої сили людини. Вважали, що людина, яка заважає жити, забирає вільну енергію, а, значить, сидить в печінках і безпосередньо звідти черпає чужі сили.
• «Затамувавши подих» - тобто, уважно, не пропускаючи навіть дрібниці. У медицині, щоб просвітити грудну клітку для правильного діагнозу, потрібно затримати на кілька хвилин дихання. Вважається, що людина затаїв подих, отримає максимально якісний результат.
• «Засукавши рукави» - діяти усередині і енергійно, не шкодуючи при цьому власних сил. Якщо пам'ятаєте, в старовину було прийнято носити одягу з довгими рукавами - у деяких довжина сягала 95 см. У такому одязі працювати було неможливо. Щоб зробити що-небудь корисне, доводилося спочатку засукати рукава, після чого справу сперечатися набагато швидше.
• «Через рукава» - ліниво, повільно, без належного ентузіазму. Цей фразеологізм існує на противагу попередньому і має аналогічне пояснення. Тобто, спущені довгі рукава не дозволяли виконувати роботу належним чином.
• «Чекати біля моря погоди» - не діяти, очікувати, що ситуація вирішиться сама собою. Цей термін прийшов з мови моряків, які перед виходом на промисел обов'язково стежили за погодою і чекали сприятливого періоду, щоб не потрапити в шторм.

Стійкі і нейтральні словосполучення і їх значення

Прожужжать всі вуха

На відміну від розмовних оборотів, більш образних, нейтральними вважаються словосполучення, які не мають емоційного забарвлення. Приклади таких фразеологізмів з поясненням і їх значення:

• «Місця собі не знаходить» - тобто, хвилюється. Так кажуть про людину, яка перебуває в стані сильного занепокоєння про будь-кого.
• «Не розгинаючи спини» - значить, важко і наполегливо працювати. Так говорили про орачі, які працювали в полі з ранку до ночі.
• «Прожужжали всі вуха» - замучити проханнями і розмовами про одне й те ж.
• «Падати духом» - остаточно зневіритися у власних силах.
• «Проти ночі» - тобто, перед настанням темряви, коли вже не ходить громадський транспорт і підвищується ризик стати жертвою поганих обставин. Крім того, існує багато прикладів того, що нічого істотного зробити пізно ввечері чоловік вже не встигне, тому що денні ресурси організму вичерпані.
• «Залишитися з носом» або зазнати невдачі. Приклади вживання виразу: коли хтось дозволяє себе обдурити, не отримує того, на що розраховував. Під словом «ніс» в старовину розуміли уклін з підношенням. «Ніс» - тобто, «принесене». Багаті зазвичай приходили до чиновників з грошима, бідняки несли порося, курку, яйця. Дяки за підношення виносили рішення на користь приносить дари. Поганим знаком було неприйняття чиновником «носа», якщо той був занадто скромним. При цьому просить залишався зі своїм даром, тобто, «з носом» і не отримував бажаного.
• «Перемивати кістки» - тобто, брехати, лихословити, розбирати вчинки іншої людини. Колись вважалося, що грішник, над яким нависла прокляття, може виходити з могили у вигляді упиря. Щоб позбавити його від закляття, потрібно розкопати могилу і перемити кістки чистою водою.

На наведених вище прикладах, ми бачимо, що доречне вживання фразеологізмів насичує нашу мову, дозволяє зробити спілкування емоційно багатим і цікавим. Пропозиції з фразеологізмами вносять «родзинку» в розмову і сприймаються усіма як цілком природний елемент мови, що підсилює її сенс.