18 лютого 2010 року в РІА «Новини» відбулася прес-конференція «Перспективи розвитку теологічної освіти в Росії».

С.В. Чапнін:

-- Добрий день, шановні колеги! Ми вітаємо вас на прес-конференції, присвяченій проблемам запровадження державного стандарту по Теології для вищих навчальних закладів. Сьогодні разом з нами про цю проблему будуть говорити проф. Хайнц Омі, доктор теології, зав. каф. Історії стародавньої церкви богословського факультету Берлінського Гумбольдт-Університету, інший гість з Німеччини проф. Нотгер Шльонська, доктор теології, викладач Основного богослов'я в Берлінському університеті ім. Гумбольдта. Добре вам відомий протоієрей Володимир Воробйов, ректор найбільшого церковного вузу в Росії, Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету, і що особливо для нас важливо співголова Навчально-методичного об'єднання за класичним університетської освіти з теології Міністерства Освіти РФ. Також серед спікерів присутні представники світських вузів: Галина Борисівна Вороніна, декан факультету німецької мови МЛУ, і Арсен Якович Касюк, доктор історичних наук, професор, директор Інституту міжнародних відносин і соціально-політичних наук МЛУ. І представник Міністерства освіти і науки Олександр Вікторович Наумов - директор Департаменту державної науково-технічної та інноваційної політики.

Дозвольте зробити невеликий вступ. Конференція, яку ми сьогодні проводимо, і участь німецьких гостей пов'язано з тим, що в найближчі дні в Православному Свято-Тихонівському гуманітарному університеті відкривається Щорічна міжнародна конференція, в якій переважно беруть участь студенти вузу, а також німецькі студенти-теологи. Ця дуже важлива майданчик для спільного спілкування студентів-теологів Росії і Німеччини. Є тільки одна досить серйозна проблема. Справа в тому, що у німецьких студентів є можливість продовжити академічну освіту і академічну роботу, для них відкриті двері аспірантури, доступні всі необхідні атрибути повноцінної академічної кар'єри: науковий ступінь доктора теології, професорське звання, керівництво студентами і аспірантами. А для російських студентів ці шляхи закриті. Отримавши диплом магістра за обраною спеціальністю, вони можуть продовжити свою академічну роботу як теологи тільки за кордоном, а в Росії вони змушені будуть захищати свої кандидатські і докторські дисертації з суміжних дисциплін: філології, історії, філософії та інших. Це пов'язано з тим, що на сьогоднішній день в списку наукових спеціальностей Вищої атестаційної комісії відсутній фах Теологія. З іншого боку поки не вирішено питання з визнанням вчених ступенів, які привласнюють російські духовні школи.

Ми сподіваємося на серйозні зміни в найближчим часом. Як ви знаєте, перші зрушення виникли після зустрічі в 2009 р Святішого Патріарха Кирила з Президентом Росії Дмитром Медведєвим. Було дано доручення розробити відповідний комплекс питань, і можливо Теологія буде введена в список ВАКівських дисциплін. Ну а поки що треба відзначити, що теологія в Росії на рівні вищої освіти продовжує активно розвиватися: зростає кількість вузів, що пройшли ліцензування - сьогодні воно наближається до п'ятдесяти. Проект освітнього стандарту по Теології третього покоління зібрав рекордну кількість позитивних відгуків - тридцять сім. Уже півроку діє робоча група Міністерства освіти і науки РФ по взаємодії з Руською Православною Церквою і іншими традиційними конфесіями, в рамках якої розглядається паспорт Теології як спеціальності науковців. Наші гості мають безпосереднє відношення до цього процесу.

На початку я попросив би Олександра Вікторовича Наумова, щоб він розповів, що відбувається в Міністерстві. А потім ми продовжимо вашими питаннями.

А.В. Наумов:

Спасибо большое за можливість висвітлити це питання. Я постараюся не надто довго забирати вашу увагу. Дійсно ця робоча група, де ми перебуваємо разом з батьком Володимиром, провела вже чотири зустрічі, і планується п'ята зустріч. Причому питання, пов'язане з підготовкою кадрів вищої кваліфікації в сфері теології, ми перевели в практичну площину.

Зауважу, що ваші слова про неможливість для студентів-теологів продовжити академічну кар'єру в рамках отримання наукового ступеня, не зовсім вірні. Оскільки в цій Класифікації наукових спеціальностей, яка була затверджена в лютому 2009 р Міністерством освіти і науки після дворічного обговорення з науковим співтовариством, присутній суміжне напрям, де фахівці в області теології могли б отримати наукові ступені як кандидата або доктора наук - це Релігієзнавство і Філософія релігій . Я, звичайно, розумію істотні проблеми, пов'язані з областю Теології, тому ми дуже тісно працюємо в цій групі.

По-перше, ми змогли вже врегулювати питання про ліцензування і акредитації духовних освітніх установі, відкриття при духовних школах рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Тут дуже тісний контакт провідного вузу МГУ з Православним Свято-Тихонівським університетом в частині спільних спеціалізованих учених рад. По-друге, вирішено питання про включення священнослужителів, мають світські наукові ступені і вчені звання, до складу створених при освітніх і наукових організаціях рад. Зараз у нас один із завершальних моментів в рамках спеціальності Теологія - це наступний крок, до якого ми зараз готуємося. Створена спеціальна експертна комісія, яку очолив шановний вчений, член-кореспондент РАН, голова Ради Російського гуманітарного наукового фонду Воротніков Юрій Леонідович. Члени комісії підготували паспорт наукової спеціальності по Теології. За рішенням робочої групи, в грудні 2009 р паспорт відправили на розгляд до Рособрнадзор, федеральний орган виконавчої влади, який курує цей напрямок, в Вищу атестаційну комісію, в Російську академію наук і Російський союз ректорів. На даний момент з ВАКом ми вже цю процедуру закінчили і завершуємо з Російським союзом ректорів і РАН. За результатами розгляду ми будемо приймати остаточне рішення всередині нашої робочої групи і готувати рекомендації в тому числі і Міністру освіти і науки з цього питання. Дякуємо.

Протоієрей Володимир Воробйов:

- Ця проблема має довгу історію. Уже кілька років ми працюємо над питанням введення спеціальності Теологія в список наукових спеціальностей ВАК. І треба сказати, що більшість учених і академіків, представників інших вузів підтримують і ставляться позитивно до цього процесу. Ускладнило ситуацію виступ 10 академіків на чолі з покійним академіком Гінсбурга, де було сказано, що теологія - не наука, і не можна плутати науку, яка оперує фактами і логічними доказами з теологією, яка заснована нібито тільки на вірі. Цей лист набуло широкого поширення в ЗМІ, і треба сказати, що на нього дуже люблять посилатися все ті, хто не бажає прискорення процесу. Але останнім часом, особливо, після зустрічі нашого Президента зі Святішим Патріархом Кирилом ситуація змінилася в позитивну сторону. Міністерство освіти йде нам назустріч, комісія, про яку розповів Олександр Вікторович, дійсно працює в дуже доброзичливому стилі, і я думаю, що всі ці непорозуміння повинні незабаром вирішитися.

Але, звичайно, тут велике значення має громадська рецесія, то, як сприймає цю проблему наше суспільство. На підставі тих відгуків, які ми збирали протягом останніх років, можна думати, що наш народ бажає, щоб православну освіту, православна наука і інша релігійна наука, теологічна наука ісламу, - всі вони були відновлені у своїх правах. Тобто в правах, які вони мали до революції в Росії і мають практіческіво всіх країнах.

Неможливо зараз приїхати в європейську країну, або Америку, або Азію і заявити, що теологія - не наука. Я думаю, це буде звучати смішно. І це підтвердять наші дорогі гості з Німеччини. Тому що теологія - це перша наука, з якої починалися європейські університети. І доктор теології завжди був почесною науковим ступенем. Так що, звичайно, такі твердження повинні бути забуті - це пережитки радянського періоду. Я думаю, що незабаром ми подолаємо ці проблеми і почнемо захищати роботи з теології, докторські, кандидатські. Це буде сприяти тому, щоб теологія розвивалася в наших вузах, з'являлося більше теологічних кафедр. Наш народ почне звертатися до своєї православної культури, мусульмани - до своєї ісламської культури, будуть набувати віру, моральні підвалини, і життя наше буде змінюватися на краще.

С.В. Чапнін:

Спасибі, отець Володимир. Шановні колеги, чи є у Вас питання.

питання:

1. Розкажіть докладніше про паспорт наукової спеціальності Теологія, що це за документ?

А.В. Наумов:

- Справа в тому, що по кожній науковій спеціальності повинен існувати паспорт, де визначаються основні напрямки даної спеціальності, основні вимоги, які пред'являються до даної спеціальності.

Теологія, по крайней мере в рамках нашої робочої групи вважається науковою спеціальністю, має на загальних підставах відповідати загальним вимогам, для того, щоб вчені ступені, які будуть присвоюватися в разі введення цієї наукової спеціальності, відповідали загальним вимогам, які пред'являються до інших спеціальностей. Для цих цілей ми відпрацьовуємо цей паспорт, щоб він повною мірою відповідав нормативній базі, яка регулює питання присвоєння вчених ступенів в Російській Федерації.

2. Чи відомо, який наступний крок зробить держава для того, щоб визнати теологію наукою? (Російська газета)

А.В. Наумов:

- Крок цей визначений нормативною базою Уряду і Міністерства, яким надано право цього регулювання. Відповідно, необхідні зміни будуть внесені до Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів і до Переліку наукових спеціальностей. Він також затверджений Міністерством освіти і науки, зареєстрований в Міністерстві юстиції і є загальним для всіх нормативним актом.

Протоієрей Володимир Воробйов:

- Далі на базі ВАКу повинен бути створена експертна рада з теології, і туди можна буде поставляти дисертації, захищені в дисертаційну раду, наприклад, нашого університету або інших вищих навчальних закладів.

3. Володимир Нікольський. Журнал «Вища освіта в Росії»
У минулому році була створена вища церковна аспірантура. Обмеження - в ній захищаються тільки громадяни православного віросповідання. Якщо ми говоримо, що теологія стоїть на загальних підставах з іншими науками, чи немає тут протиріччя?

А.В. Наумов:

- Один момент, на якому я хотів би зупинитися, на жаль, я відразу не висвітлив його в своєму виступі. У нас йде взаємодія з основними конфесіями в РФ. Хоча тут і присутні тільки представники Православної Церкви, але в нашу робочу групу входять і представники ісламу, іудаїзму і буддизму.

Причому всі конфесії дуже тісно спілкуються один з одним в рамках питання введення теології в якості наукової спеціальності. Причому тут ніяких протиріч у нас немає, і все, що стосується поліконфесійного підходу, безумовно, знайде відображення в рішенні цього питання.

4. Все-таки, на мій погляд, в науковому середовищі зберігаються сумніви в науковості теології. Я посилаюся не на «лист десяти», а швидше на своє особисте спілкування з викладачами вузів.
Які дії Ви збираєтесь робити для роботи зі звичайними вченими, викладачами, щоб переконати їх, що теологія є реальним науковим знанням.

Протоієрей Володимир Воробйов:

- Звичайно, така думка не може відразу зникнути, тому що нашому часу передував довгий період атеїстичного освіти і атеїстичної науки. Відразу викорінити в умах людей ці підходи неможливо - потрібен час. І ми це прекрасно розуміємо. Ми ведемо самий терпимий і мирний діалог з усіма, хто бажає дискутувати з цього приводу. Ми проводимо різні конференції, спілкуємося з багатьма вузами, проводимо круглі столи, виступаємо у пресі. У нас існує взаємодія в рамках УМО класичних університетів, є асоціація недержавних вузів, членами якої ми є, і так далі.

Так що всюди, де можна, ми з радістю відповідаємо на питання, які нам задають.

Г.Б. Вороніна:

- Я дуже вдячна за запрошення на цю конференцію. Я уявляю Московський державний лінгвістичний університет, в якому реалізується 26 спеціальностей. З 2003 року завдяки зусиллям нашого ректора Ірини Іванівни Халєєва, яка з об'єктивних обставин не змогла бути присутньою, була відкрита нова спеціальність «Теологія». У нас вже відбулося два випуски. Відмінність нашого маленького теологічного відділення в тому, що воно знаходиться на факультеті німецької мови, де готують германістів, лінгвістів, - це штучне виробництво. Перший випуск відбувся два роки тому, всього було 20 студентів, половина з них закінчили освіту з відзнакою. В цьому році випустилися 25 осіб, і десять з них отримали так званий «червоний диплом». І ось що показово, ми блискуче пройшли акредитацію два роки тому, і ви самі, напевно, можете здогадатися, що ті студенти, ті абітурієнти, які вибирають цю спеціальність, не повинні ось тут мати порожнечу - я показую на серце. Це, звичайно, інші студенти: за своїм інтелектом, за своїми моральними якостями вони випереджають інших студентів. Освіта в нашому університеті відрізняється від схожих університетів тим, що наші студенти вивчають шість мов: три древніх мови - це церковнослов'янська, латинь, старогрецьку, і три сучасних мови - німецьку, англійську та сучасну російську мову.

Тобто це люди унікальні за своєю освітою. Не випадково більшість з них, працюючи над дипломними проектами, пов'язують свій подальший шлях з наукою і виявляються в глухому куті. Звичайно, ми розмовляємо з ними і повідомляємо, що у них є можливість - про це говорив сьогодні і батько Володимир, і Олександр Вікторович - піти в суміжну спеціальність, будь то філософія, релігієзнавство, та ж філологія. Але для випускників, які закінчили відділення теології, це стає зрадою своїх інтересів. Звичайно, ми пристроюємо їх в суміжні спеціальності, але це зовсім не те, чого вони очікували, отримуючи цю унікальну спеціальність. Тому зараз я виступаю від імені своїх студентів, від кафедри теології: необхідно зробити все можливе, щоб громадськість нас підтримала, щоб теологія стала ВАКівські спеціальністю. Це жахлива несправедливість, я не випадково вживаю це слово «жахлива». Жахлива несправедливість, коли традиції нашої країни були зламані і зруйновані в 1917 році.

Дійсно, Ви говорили правильно, отець Володимир, коли створився Болонський університет - перший університет в Європі - першим факультетом був факультет теології. Те ж саме було і в Німеччині, про це нам зараз може розповісти професор Омі. І в Європі це само собою зрозуміло, що теологія - це така ж наукова дисципліна, як і всі інші. Ми не можемо бути ворогами, не можемо бути антагоністами. Я, наприклад, сприймаю це як несправедливість. Якщо представники еволюціоністського напряму вважають, що тільки він мають право на істину в останній інстанції, то вони позбавляють представників іншого напрямку на свою істину. Я дуже рада, що серед присутніх є мої випускники. Наприклад, Олена Воробйова. Вона зараз працює в Свято-Тихонівському університеті. Ми їй пропонували залишатися у нас, але вона захотіла зв'язати свою долю саме з православ'ям і викладати у фахівців.

І зараз я вдячна за запрошення. Дякуємо.

С.В. Чапнін:

Дякуємо. Я хочу надати слово Арсену Яковичу Касюк. Оскільки ми вже говорили, що готується стандарт поліконфесійний, необхідно поговорити і про викладання ісламу.

А Я. Касюк:

- Я хотів би зупинитися на кількох питаннях. Закономірно виникає питання про державні вузах для підготовки теологів. Мені видається що, це велика державна задача. Так, Церква і держава за конституцією у нас відокремлені, але державі далеко не байдуже, в якому дусі будуть підготовлені люди, які стануть пастирями душ нашого суспільства.

У Радянський Союзі НЕ Було жодних ісламського навчального закладу. После розпад Союзу думали, что підготовка духовних осіб для мусульман тріватіме. Такі кадри стали готувати в Пакистані, Йорданії, Саудівської Аравії. Більшість шкіл - я б не хотів узагальнювати, там є і відомі навчальні заклади, наприклад Аль-Азхар у Єгипті, йому вже 1200 років - готують людей налаштованих абсолютно не в дусі підтримки нашої країни, нашої Батьківщини. Ви знаєте різні течії ваххабізму, туранізма і так далі. Тому п'ять років тому Президентом Російської Федерації було видано указ про необхідність підтримки і сприяння релігійної освіти, і в першу чергу ісламського. Положення ісламської освіти тоді був плачевним. Сьогодні у нас 25 вузів, і сім з них входять в єдину асоціацію вузів, де відбувається підготовка студентів з поглибленим вивченням культури ісламу. Такі абітурієнти до нас прямують порадами муфтіїв Росії. У цьому році у нас буде перший випуск. Це світські фахівці, які працюватимуть саме в цьому напрямку. Це перше, на що я хотів звернути увагу.

І друге питання. У нас склалося поділ понять теологія і богослов'я. Це, на мій погляд, певною мірою словоблуддя. Богослов'я - це калька з давньогрецького «теологія». І в старі, дореволюційні часи, теологією називали богословську освіту на Заході, тобто католицьке і протестантське, а православне називали богослов'ям. Хоча по суті це одне і те ж. І того величезного розриву, який є і на сьогоднішній день, не було. Він склався історично за роки радянської влади.

Багато професорів Московської Духовної Академії - Ключевський, Лебедєв, можна назвати багато прізвищ - викладали одночасно в МГУ. Така ж приблизно картина була і в Казані. Багато випускників духовних академій ставали світськими викладачами. Мені бачиться, що взаємини могли розвиватися в цьому напрямку, не тільки тому, що релігія або Церква стали значною мірою державними в царській Росії, а тому що освітній рівень і в Духовних академіях, і в світських навчальних закладах був приблизно однаковий. Мені здається, до цього ми і повинні зараз прагнути. Великі зусилля до цього зараз докладає МЛУ. Рішенням глав урядів СНД за університетом МЛУ закріплено звання базової організації з вивчення мов і культур країн СНД. Ми працюємо разом близько чотирьох років і створили Раду з духовної освіти представників різних вузів СНД. Сподіваємося працювати в цьому напрямку і далі. Дякуємо.

С.В. Чапнін: Дякую Арсен Яковичу!

5. Ольга Ліпич (РІА «Новини»):
У мене уточнююче запитання. Які кроки будуть зроблені після того, як паспорт буде схвалений всіма чотирма інстанціями, які Ви згадали? Вноситимуться поправки, змінюватися перелік і створюватися спеціалізованої вченої ради у ВАК або ще щось?

І друге питання. Чи не могли б наші німецькі гості докладніше розповісти про цілі конференції, питаннях, які будуть обговорюватися, і її гостях.

Наумов Олександр Вікторович:

- У мене дуже короткий відповідь. Ми все-таки плануємо спочатку цей паспорт з висновками організацій, про які я говорив, розглянути на засіданні нашої робочої групи, винести його на рішення міністра, щоб прийняти вже остаточне рішення.

Протоієрей Володимир Воробйов:

- Студентські конференції між Гумбольдт-Університетом і нашим, Свято-Тихонівським університетом, проходять вже кілька років. Раз на два роки ми зустрічаємося в Москві або Берліні, по черзі. Треба сказати, що студенти роблять дуже хороші роботи і виступають з прекрасними доповідями. Студенти їздять на стажування один до одного. І ця співпраця, я думаю, має велике значення не тільки для освітнього і наукового процесу, а й для поліпшення взаєморозуміння між нашими народами. Ми дуже вдячні Гумбольдт-Університету за його зустрічне бажання співпрацювати з нами. В цьому році, навесні, ми приймемо у себе ректора Гумбольдт-Університету. Сподіваємося, буде підписаний широкий договір про співпрацю між нашими університетами. Дякуємо.

Г.Б. Вороніна:

- Дозвольте мені теж сказати кілька слів. МЛУ має великі контакти з університетом ім. Гумбольдта протягом більше 30 років. Як ви здогадуєтеся, раніше в цій роботі брали участь тільки студенти-лінгвісти. Уже три роки беруть участь студенти-теологи.

І пан ректор, професор Маркшис, вже був в нашому університеті в рамках нашої співпраці. Тобто у нас такий досвід вже є. Протягом шести років у нас проходить міжнародний студентський форум. У ньому беруть участь студенти кількох московських вузів і студенти Гумбольдт-Університету. Для обговорення ми вибираємо в основному теологічні теми. У червні цього року ми будемо влаштовувати подібний форум з Православним Свято-Тихонівським гуманітарним університетом. Тема нашого майбутнього форуму: «Лев Толстой і його християнство», хоча глобальна тема «Глобалізація та ідентичність». Дякуємо.

С.В. Чапнін:

Напевно, неправильно було б, обговорюючи теми співпраці, які не надати слово нашим гостям. Уточнити питання можна було б так. Як університет імені Гумбольдта бачить перспективи співпраці, студентського обміну, наукового співробітництва з російськими богословськими університетами?

Проф. Хайнц Омі:

- Цього року Берлінський Гумбольдт-Університет відзначає своє 200-річчя. З самого свого заснування цей університет завжди був основоположником реформ освіти в масштабах всієї країни. Той самий зразок, еталон, який був розроблений в університеті в 19 столітті, тепер розвинувся і набув масштабів, можна сказати всесвітнього рівня. Тобто, починаючи з 1810 року, з дня створення університету, наукова програма була розроблена і розвинена надалі видатним богословом 19 століття Фрідріхом Шлейермахером. Таким чином богослов'я було інтегровано в весь науковий комплекс дисциплін, що викладалися в Гумбольдт-університеті. Ви, звичайно, знаєте, що з самого початку існування європейських університетів, саме теологія давала їм потужний імпульс для розвитку. У цьому сенсі нічого не змінилося. Це не було змінено і після революції 1918 року в Німеччині. Також нічого не змінилося і після закінчення Другої світової війни. В тоді утворилася НДР, на території якої існували шість університетів, факультети теології функціонували, як раніше.

Я хотів би назвати деякі цифри. У Німеччині існує 19 євангелічних богословських факультетів і 12 римсько-католицьких. Крім того, ще безліч інститутів, близько п'ятдесяти. Разом, можна сказати, що на сьогоднішній день у нас близько 52 тисяч студентів, які вивчають як євангельське, так і католицьке богослов'я. Різниця між цими навчальними закладами полягає в тому, що тільки факультети мають право на захист дисертацій, як кандидатських, так і докторських. Тобто це факультети в державних університетах, з професорами, яких взяло на роботу держава. Їх дипломи і дисертації так само визнаються державою. Щороку, підкреслюю, кожен рік захищається 200 кандидатських дисертацій і 50 дисертацій, які відповідають докторських. Все це говорить про те, що сама постановка питання про ненауковість теології для нас абсурдна.

Проф. Нотгер Шльонська:

- Я хотів би лише кількома словами доповнити сказане. Треба сказати, що в діалозі з іншими факультетами богословський факультет бере участь на рівних. У нас ведуться загальні розробки наукових програм, історичних наукових дисциплін. Ми працюємо разом з філологами, істориками. Наприклад, догматичне богослов'я, етичне богослов'я. До моїх завдань входить представляти саме ці сторони діяльності в загальній світоглядної картині. Я тісно співпрацюю з філософським факультетом, з природничо факультетами. Звичайно, в цих діалогах ми представляємо кожен свою позицію, але це завжди діалог на рівних.

А тепер, може бути, докладніше про те, чому у нас теологічні факультети - явище само собою зрозуміле. Перш за все, треба сказати, що інтерес до розвитку богослов'я як науки проявляє сама держава. Держава повинна бути зацікавлена ​​в тому, щоб люди, які сповідують певну віру, вступали в діалог і виявляли своє ставлення до нього. І серед інших цей інтерес проявляється в тому, що сама держава спонукає до відкриття подібних ісламських факультетів, а також иудаистских.

6. «Вища школа освіти».
Питання німецьким гостям. У Росії є Вища Атестаційна Комісія. Вона приймає рішення, при відкритті спеціалізованої вченої ради, присуджує наукові ступені. Чи є аналог в Німеччині подібної комісії на державному рівні, або це питання віддано факультетам, які створюють Поради на власний розсуд і присуджують вчені ступені?

Проф. Хайнц Омі:

- Питання визнання державою дипломів і наукових ступенів сам по собі не новий. Для цього факультети занадто диференційовані. І не важливо, про який спеціальності йдеться. Йдеться принципово про те, чи має право той чи інший факультет приймати до захисту дисертації.

І найвищої ступенем є захист богословських дисертацій. Ми, богослови, сміємося, наприклад, з приводу кандидатських і докторських робіт в медицині. Для нас це науковий рівень, який не підлягає порівнянню.

Ваш питання стосувалося держави. Держава запитують, коли мова йде про створення нового богословського факультету. Так, після Другої світової війни в Німеччині були засновані вісім нових теологічних факультетів. Тоді стояло питання, хто має право там викладати. І тут якраз рішення приймало держава. Це є гарантією того, що буде підтримуватися певний науковий рівень.

Діє державна організація, яка називається Наукова рада. Ця організація консультує федеральне Уряд на предмет наукових ступенів на рівні президента. Якраз недавно, місяць тому, було випущено і опубліковано нову заяву Ради з питань теології. Але в цій публікації питання про науковість теології навіть не варто. Рекомендації Ради стосуються того, щоб поряд з євангельським і католицьким богослов'ям, велося освіту і по иудаистской і ісламської релігій.

Це свідчить про зацікавленість не якийсь релігійної групи, а якраз навпаки про високий державний інтерес до релігії. Держава зобов'язана відповідати на такі запити населення з підготовки кадрів. Це обов'язок держави. Тому теза про відмирання богословської науки давно застарів. Ми всі несемо спільну відповідальність.

7. Зайцева Юлія. Благовест-інфо.
Коли все-таки очікується рішення міністра? Як я розумію, Ви не сумніваєтеся, що воно буде позитивним. Якими будуть подальші дії?

А.В. Наумов:

У березні буде готове рішення нашої робочої групи. Це питання під контролем Адміністрації Президента. Відповідно, ми будемо робити доповідь в Адміністрацію Президента. Далі почнеться вже технічна робота по внесенню змін до Номенклатури наукових спеціальностей та інші погоджень. Я маю на увазі реєстрацію цього наказу в Міністерстві Юстиції. Квітень - це реальне час прийняття рішення.

Благовест-інфо: Тобто православних чекає подарунок на Великдень?

А.В. Наумов: Можливо, так.
Матеріал опублікований на сайті ПСТГУ.Ru