Сібінфо - Ярмарок меду, що відкрилася в лютневі дні в барнаульском Будинку культури "Сібенергомаш", знову спантеличила мене кількістю хитрощів, що межують з явним обманом покупців. Звичайно, продавцю треба продати свій продукт, але в його діях на шальках терезів все ж повинна переважувати чесність, а її, схоже, з таким розвитком подій доведеться при сонячному світлі розпізнавати з прожектором.

На одному з прилавків я побачив ілюстрацію маралів кореня - левзеї сафлоровидной. Цей корінь добре відомий в Сибіру, ​​як лікарська рослина. Не встиг я відвести очі від ілюстрації, як продавець - молода симпатична жінка - запропонувала мені покуштувати найсмачніший мед саме з маралів кореня. Я спробував, але, чесно кажучи, смаку не зрозумів. І тут же запитав: з якої місцевості продукт. Отримав відповідь, що з Гірського Алтаю. Тоді я зізнався, що приїхав з Горно-Алтайська, знаю багатьох бджолярів у всіх районах Республіки Алтай, але жодного разу не чув, щоб з цієї рослини хто-небудь отримував товарний мед. Тоді жінка перевела адреса на Солонешенскій район Алтайського краю, що там є місця, де отримують мед з маралів кореня.

Льовзея сафроловідная виростає в горах Алтаю на висоті від 1600 до 2300 метрів над рівнем моря. На такій висоті розміщувати пасіки тільки собі в збиток. Рослинам необхідно тепло для виділення нектару. До того ж для отримання меду потрібні зарості або плантації маралів кореня, а де вони і хто їх бачив? Багато гірничо-алтайські бджолярі вивозять пасіки з передгір'їв в гори, сподіваючись отримати акацієвий мед, але удача рідко кому супроводжує. Навіть цим рослинам часто бракує тепла, щоб вони могли виділяти нектар. Якщо видаються сприятливі дні, то зборів вистачає лише для того, щоб прогодуватися самим бджолам. Маралячий же корінь займає в горах більш високий рослинний пояс. Може бути, в Солонешенском районі є своя "земля Санникова", але я про це не знаю.

Рекламу меду з золотого (родіола рожева), червоного (скнара) і маральего коренів я бачив в Москві на медових ярмарках ще багато років тому. І, треба визнати, до прилавків були черги. Люди чули про цілющі властивості цих рослин, і по наївності вважають, що мед буде подвійно корисніше. Ареали поширення золотого і червоного коренів - це теж альпійські і субальпійські луки високо в горах. Може побут, десь і є культурні посіви цих рослин, але в Гірському Алтаї їх точно немає, але саме ця місцевість нібито є адресою походження екзотичних медів. Тепер такі "різновиди" меду під благими намірами з'явилися на ярмарках в Барнаулі.

Також роками раніше в європейських містах Росії ярмарки рясніли алтайських липовим медом. Тепер цей "бренд" як би повернувся на батьківщину, хоча в степах і горах Алтаю немає липових насаджень, щоб серед них знаходилися пасіки і навколо стояв бджолиний гул, як це буває в Башкирії або Примор'ї. Адже слово липовий в значенні підроблений, фальшивий, несправжній з'явилося не на порожньому місці. Мабуть, фальсифікований мед під маркою липового віддавна був атрибутом торгівлі.

Як тут не згадати розповідь Володимира Солоухина "Мед на хлібі", який вперше був опублікований в 1977 році. Письменник розповідає про те, як в Москві ходив по базарах і пробував мед, намагаючись вловити смак того меду, що він їв в дитинстві на сільської пасіці. І він не знаходив такого меду, і йому здавалося, що все, що потрапляло йому на мову, було змішано з цукровим сиропом. В оповіданні є така фраза: "Мед - категорія не моральна, не духовна, але в ряду інших вічних цінностей, разом з золотом, сріблом, алмазом, янтарем, рожевим маслом, мед теж є еталон вічної і непорушною цінності. Більш того, він також винятковий і унікальний на Землі, як виняткова і унікальна сама бджола ".

Тепер, з огляду на масштаб фальсифікацій на медовому ринку, треба говорити про те, що мед повинен бути категорією моральної.

Великими майстрами по підробці меду є китайці. Вони створили промислове виробництво з приготування суміші інвертованих цукрів. Це такий процес, коли звичайний крохмаль, а він, як відомо, продукт дешевий, розщеплюють до глюкози і фруктози, очищають і домішують хімічні добавки. Суміш стає такою, що по ГОСТу нічим не відрізняється від натурального меду. Цей китайський напівфабрикат у вигляді брикетів вже російські "умільці" розплавляють і розводять з цукровим сиропом або з найдешевшим соняшниковою медом, додають емульгатори, і продукт вже з придуманим екзотичною назвою надходить у продаж. Для додання білизни, в'язкості додається борошно, яєчний білок і навіть крейда. А для яскраво білого кольору використовується діоксид титану (харчова добавка Е171). Для маскування смаку під запах нектару з якогось медоноси застосовуються карамельні ароматизатори. Для того, щоб фальсифікована суміш не забродила, домішуються антибіотики. Тим часом багато покупців, особливо похилого віку, набувають мед для лікувальних цілей, а насправді вибирають шлях до дисбактеріозу, ослаблення імунітету, цукрового діабету та інших хвороб.

Якось в середині минулого десятиліття в медовому павільйоні у Всеросійському виставковому центрі я нарахував тридцять сортів алтайського меду. Що ні медонос - то мед. І навіть з таких рослин, які на території Алтайського краю не ростуть або не є медоносами. Тоді мені вдалося розговорити менеджера з продажу, і він зізнався, що купують китайський мед за ціною один долар за кілограм, розводять його з цукровим сиропом, іноді з ростовським і башкирським медом і ці суміші видають за продукт з алтайської маркою.

Найпростіший спосіб фальсифікацій полягає в методі, коли на відварах лікарських трав варять цукровий сироп, і цю суміш видають за рідкий травневий мед. Нерідко цукровий сироп згодовують бджолам, а потім вміст стільників відкачують. Але це вже "злочин" самих бджолярів, яких, на жаль, в російських збочених ринкових відносинах стає все більше.

Вважаю, що не треба вірити інтернет-магазинах, що пропонують мед і продукцію бджільництва. Особливо з великою настороженістю треба ставитися до тих продуктів, які нібито містять бджолине маточне молочко. Недобросовісні продавці не шкодують красивих слів, щоб залучити покупців на свою сторону. Є компанія, що рекламують Колодний мед. Він нібито забирається у бджіл тільки після Медового Спаса. Мед викачують з стільників в дерев'яній медогонці, а запечатують, зберігають і перевозять в темряві, без потрапляння сонячного світла. Тренд компанії - чесність і щирість. Крім Марій Ел, Башкирії, Кавказу, Молдові колодно-бортьових пасіки цієї компанії нібито знаходяться і в Гірському Алтаї, але скільки я не розпитував знайомих бджолярів про таких господарствах, ніхто про них навіть не чув.

Найчастіше на медових ярмарках покупців обманюють монофлерним медом з лікарських рослин, хоча багато хто з них медоносами не є, або виділяють нектар в незначних кількостях. Наприклад, квіти квітучого шипшини виділяють з одного гектара насаджень близько трьох кілограмів нектару, а з гречки - до 150 кілограмів. Уздовж траси Барнаул-Бійськ гречані поля тягнуться на багато кілометрів. Тому є гречаний мед, але не може бути шипшинової. До монофлерним медам на ярмарках треба ставитися з великою обережністю.

З існуванням меду з маралів кореня можна погодитися лише в тому випадку, якщо є культурні посадки цієї рослини на десятках гектарів. Сумніваюся, що щось подібне є в Солонешенском районі.

Російський ринок з великою кількістю фальсифікованого меду не є винятком. З ША теж були затоплені контрабандним китайським медом. Але там уряд взявся наводити порядок. У Польщі та Німеччині продавати мед на ринках дозволяється тільки членам бджільницьких організацій. У Туреччині існує заборона на ввезення імпортного меду ...

У Росії ж медовий ринок за останні роки знайшов риси масштабного шахрайства. Ярмарки слідують одна за одною. І навіть влітку, коли у пасічників, здавалося б, ні повинно бути і хвилини вільного часу, щоб займатися торгівлею. Відвідувачам ярмарків невтямки, що такі заходи влаштовують перекупники і фальсифікатори, іменовані підприємцями. Вони орендують приміщення, проводять рекламні акції, наймають людей, які часто уявлення не мають про бджільництво, і мед з маралів кореня починає литися струмками ...

Якщо Ви помітили помилку, виділіть, будь ласка, необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.