1. «Тварини на карті Росії» Дата 3 червня - 24 серпня Час: 10: 00-18: 00 Місце: Державний Дарвінівський...
2. «Сучасні мозаїки Москви»
3. «Вірьовочка, яка вже ні на що не годиться»
4. «Венеція Ренесансу. Тіціан, Тінторетто, Веронезе. З зборів Італії та Росії »
5. Медіапроект «Прояв»
6. «Містерія-буф Аристарха Лентулова»

«Тварини на карті Росії»

Дата 3 червня - 24 серпня

Час: 10: 00-18: 00

Місце: Державний Дарвінівський музей, вулиця Вавілова, будинок 57

Вікові обмеження: 0 +

Виставка «Тварини на карті Росії» приурочена до Року екології та присвячена географічним назвам, походження яких пов'язане з тваринами. Відвідувачі побачать багатство російської фауни і познайомляться з легендами корінних народів Криму, Карелії, Уралу, Сибіру і Далекого Сходу. Музей продемонструє скарби зі своїх фондів: трофеї царського полювання, зуби мамонта, бивні моржа, витончені анімалістичні скульптури.

Відвідувачам буде цікаво дізнатися про походження московських топонімів - Воробйових гір, Сокільників, Лосиного Острови, районів Медведково і Глянув. Крім того, біологи Дарвіновського музею перевели назви міст, річок, озер з мов малих народностей - Ненецького, ітельменского, кримсько-татарського, чукотського та інших. Також на виставці гостей чекає щоденна освітня програма.

«Пушкін. 17.37. Від революції до ювілею »

Дата 6 червня - 25 серпня

Час: 10: 00-18: 00

Місце: Державний музей А.С. Пушкіна, вулиця Пречистенка, будинок 12/2

Вікові обмеження: 0 +

Експозиція приурочена до святкування 100-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції. Крім того, в день відкриття - 6 червня - в Росії відзначають Пушкінський день і Міжнародний день російської мови.

У 1917-1937 роки твори Олександра Пушкіна стали дуже затребуваними. Його вірші читали представники різних соціальних верств і політичних переконань, до його творчості зверталися художники, музиканти, артисти, школярі, студенти, робітники, колгоспники, солдати і матроси.

Гості побачать експонати із зібрання музею, що представляють поета і його творча спадщина в контексті 1917-1937 років. Організатори виставки спробували осмислити його відображення в літературі, мистецтві та культурі радянського часу.

«Сучасні мозаїки Москви»

Дата: 8-25 червня

Час: 11: 00-20: 00

Місце: Музей Москви, Зубовський бульвар, будинок 2

Вікові обмеження: 0 +

В експозиції будуть представлені роботи в техніках римської та флорентійської мозаїки із смальти і натурального каменю, а також об'єкти з різноманітних сучасних матеріалів з використанням нових технологій. Традиції московської школи мозаїки знаходять своє продовження в монументальних і станкових творах сучасних художників для церков, громадських і приватних просторів. Естетично приваблива, незважаючи на складність у виконанні, мозаїка залишається популярним жанром образотворчого мистецтва і полем для експерименту, а нові матеріали дозволяють створювати роботи, далекі від традиційних форм.

Виставка охоплює період з середини XX століття по теперішній час. Гості зможуть побачити елементи мозаїки московського метро, ​​архітектурних споруд, які не збереглися до сьогоднішнього дня: інтер'єрів готелів «Росія», «Москва», кінотеатру «Першотравневий» та інших. Відвідувачі познайомляться з роботами сучасних майстрів, фотографіями, відео, з матеріалами, що відображають витоки московської школи мозаїки. У Музеї Москви можна буде побачити етапи створення творів: ескізи, картони, фрагменти в матеріалі.

«Вірьовочка, яка вже ні на що не годиться»

Дата 8 червня - 26 липень

Час: 11: 00-20: 00

Місце: Музей Москви, Зубовський бульвар, будинок 2

Вікові обмеження: 0 +

«Вірьовочка, яка вже ні на що не годиться» - виставковий проект з циклу «Колекція музею. Чотири пори року ». В його основі лежить пошук нових способів презентації експонатів музею Москви . Кожна виставка - це авторський розповідь, в якості запрошених кураторів виступають видатні діячі культури. Назва нової експозиції взято з есе Людмили Улицької «Священний сміття».

Питання, до яких звертається автор виставки, пов'язані з проблемою взаємодії людини і міста. Роздуми про двоїстий відношенні людей до навколишнього предметного світу - найсильнішої прихильності до речей і бажанні звільнитися від них фізично - перетворилися в візуальне висловлювання. Основа експозиції - одяг, взуття, фотографії, предмети побуту, супроводжувані текстами письменниці.

Одним з об'єктів стане стара картотека, на ящиках якої написані назви предметів, часто зберігаються вдома, хоча вони давно втратили своє практичне призначення. Ящики будуть порожні, адже після називання важливі вже не речі як такі - важлива сама енциклопедія речей, подій і зв'язків, в яких міцно існує людина. Друга повествовательная лінія - сміттєві баки, з яких тягнуться нитки до окремих старим речам. Накопичився за довгі роки баласт постає у всій своїй естетичному пишноті. Третя лінія - біографічна - пов'язана зі складним періодом в історії сім'ї письменниці в 1930-1940-і роки.

«Старі предмети, якими ми користувалися, - пише Людмила Улицька, - наша матеріалізована пам'ять. Тримаючи в руках довгі роки чашку або іграшку, ми залишаємо на ній свій відбиток. Речі - зв'язок з нашими минулими бабусями і дідусями, з нашими батьками і друзями. Речі - хранителі спогадів і знаки минулого часу. Речі. Ми ними володіємо або вони володіють нами? Чи є душа у речі? А у нас?"

«Венеція Ренесансу. Тіціан, Тінторетто, Веронезе. З зборів Італії та Росії »

Дата: 9 червня - 20 серпня

Час: 11: 00-20: 00

Місце: Музей образотворчих мистецтв імені А.С. Пушкіна, вулиця Волхонка, будинок 12

Вікові обмеження: 0 +

В Пушкінському музеї відкривається виставка «Венеція Ренесансу. Тіціан, Тінторетто, Веронезе. З зборів Італії та Росії ». До експозиції увійшли 25 творів трьох найбільших живописців. У Москві ці роботи будуть зібрані вперше, а деякі з них ніколи не покидали меж Італії.

В епоху Відродження Венеція переживала справжній розквіт мистецтв, в першу чергу живопису. У XVI столітті там створювала свої твори тріада найбільших майстрів, таких як Тіціан Вечелліо (близько 1490-1576), Якопо Тінторетто (1518-1594) і Паоло Веронезе (1528-1588). Вони зіграли визначальну роль у формуванні європейської художньої культури і мали значний вплив на розвиток мистецтва наступних століть.

Виставка дає унікальну можливість побачити поруч твори цих великих художників, чия творчість багато в чому перевернуло уявлення про сам процес створення картини, заклавши основи розвитку живопису в Європі. На творах Тиціана, Тінторетто і Веронезе вчилися такі майстри XVII століття, як Дієго Веласкес, Пітер Пауль Рубенс і Нікола Пуссен. Відвідувачі познайомляться з безцінними шедеврами: портретами і творами на релігійну тематику - від композицій для приватних замовників до великих вівтарних образів.

Медіапроект «Прояв»

Дата: 16 июня - 31 липень

Час: 10: 00-18: 00

Місце: Державна Третьяковська галерея, Лаврушинському провулок, будинок 10

Вікові обмеження: 0 +

«Прояв» - це своєрідний діалог художника Павла Каплевича з головною картиною російського мистецтва XIX століття «Явлення Христа народу» ( «Явище Месії») Олександра Іванова. Грунтуючись на експериментах і відкриттях в області художніх технологій і традиційних ремесел, вивчивши велике полотно і ескізи до нього, Павло Каплевич запропонував власну інтерпретацію картини і процесу роботи художника.

За допомогою сучасних технологій Каплевич «оживив» роботу Іванова і втягнув глядача в світ, створений 150 років тому. Заново побачений сучасним автором, цей світ перетворений в іншу цветофактурную і просторову форму.

«Прояв» - це реалізація більш ніж 15-річного досвіду роботи автора над створенням унікальних тканин. Художник відкрив величезні можливості методу високомолекулярної обробки тканин, що дозволяє перетворювати один матеріал в інший: відтворювати фактуру старовинного венеціанського полотна або створювати ефект гобелена. З волі майстра бавовна з'єднується з оксамитом або вовною, в тканини додаються золоті нитки, виникає ефект парчі.

Спроектований архітектором Сергієм Чобану павільйон, в якому демонструється медіа-проект, розташований перед головною будівлею Третьяковській галереї в Лаврушинському провулку, де експонується картина Олександра Іванова. Тут відвідувачі музею зможуть ознайомитися з ескізами до великої картині і поглядом сучасного художника на образи і смисли зображеного на ній.

«Містерія-буф Аристарха Лентулова»

Дата: 20 июня - 27 серпня

Час: 12: 00-21: 00

Місце: Державний центральний театральний музей імені О.О. Бахрушина, вулиця Бахрушина, будинок 31/12

Вікові обмеження: 0 +

До 135-річчя від дня народження одного з головних експериментаторів російського авангарду Театральний музей імені О.О. Бахрушина представить виставку «Містерія-буф Аристарха Лентулова» . Це наймасштабніший показ робіт художника за останні 30 років, який охопить всі періоди його творчості. Гості побачать близько 250 творів з 19 музеїв Росії, приватних колекцій, зібрання правнука - Федора Лентулова.

У назві експозиції організатори використовували театральний контекст. П'єса Володимира Маяковського «Містерія-буф», поставлена ​​в 1918 році, визначила і закріпила образну і інтонаційну складову новаторського мистецтва. Аристарх Лентулов ні художником цієї вистави, але жанр близький. Недарма Маяковський говорив, що Лентулов в живопису робить те, що він сам робить в літературі.

Станкові твори, живописні і графічні, а також театральні роботи дозволять простежити взаємозв'язок різних видів образотворчого мистецтва, характерну для вітчизняного художнього процесу першої третини ХХ століття.

Творчість автора відрізнялося театральністю і до його приходу в театр в 1914 році. Це проявлялося в артистичній легкості, з якою він використовував стильове розмаїття образотворчого мистецтва початку XX століття - від імпресіонізму до футуризму, в підвищеної декоративності і яскравості палітри, в використанні колажу і світлових ефектів з театральної практики. Він домагався експресії і виразності, поєднуючи новітній мову мистецтва з мотивами традиційної російської архітектури церков і монастирів.

Гості побачать близько 70 ескізів костюмів і декорацій, знаменитий макет до постановки опери «Демон» (1919), за який художник удостоївся Гран-прі на Міжнародній виставці декоративних мистецтв у Парижі в 1925 році. Деякі роботи виставлять вперше. Серед експонатів будуть театральні афіші, програмки і документальні фотографії вистав, над якими працював Аристарх Лентулов.

Відвідувачі познайомляться зі знаковими роботами. Наприклад, період 1920-1930-х років проілюструють портрети, пейзажі та сюжети на індустріальну тему, що відображають інтерес Аристарха Лентулова до сучасності.