Чи потрібна сьогодні аспірантура? Які переваги вона дає? Чи може науковий статус допомогти в просуванні по службі? Про це та багато іншого ми поговорили з Аленькіним Ігорем Володимировичем, аспірантом юридичного факультету МГУ ім. М.В. Ломоносова.

КонсультантПлюс: Розкажіть, як проходить навчання в аспірантурі? Яка його тривалість? Чим воно відрізняється від навчання у вузі?

Аленькін Ігор: Процес навчання в аспірантурі в порівнянні з навчанням студентів має свою специфіку. Це обумовлено тим, що в рамках аспірантури здійснюється підготовка кадрів вищої кваліфікації - науково-педагогічних. При цьому не варто забувати, що відповідно до Закону про освіту 2012 р аспірантура визнається одним з рівнів вищої освіти, тому сучасні аспіранти, так само як і студенти, ходять на семінарські заняття і слухають лекції. Навчання в аспірантурі становить три або чотири роки, в залежності від форми навчання - очної та заочної відповідно.

У Московському університеті традиційно у аспірантів навчальний рік розпочинається 1 жовтня, а від того, на якому році навчання аспірант, залежить і його навчальний розклад. Так, на першому році аспірантам читаються лекції та проводяться семінарські заняття з історії та філософії науки, заняття з іноземної мови. За двома цими обов'язковим для всіх аспірантів предметів навесні проводяться кандидатські іспити або, як їх ще називають, кандидатські мінімуми - іспити, на яких аспірант підтверджує своє знання відповідних предметів.

Важлива особливість - кожен аспірант разом з науковим керівником розробляє індивідуальний навчальний план, а після його затвердження слід йому протягом всіх трьох (чотирьох) років. В індивідуальному плані відображаються терміни здачі іспитів (заліків) з дисциплін, програма проходження науково-дослідної та педагогічної практики, основні віхи наукової діяльності аспіранта (від збору матеріалу для дослідницької роботи до підготовки тексту дисертаційного дослідження).

Відповідно до чинного законодавства в МГУ прийняті власні освітні стандарти, серед яких і освітній стандарт аспірантури. На підставі стандарту в освітню програму аспірантури включені дисципліни за вибором аспіранта: окремі спеціальні курси з проблемних питань відповідної спрямованості (спеціальності науковців), а також предмети, присвячені підготовці аспірантів до двох видів професійної діяльності в сфері юриспруденції: науково-дослідницької (наприклад, курс "методика наукових досліджень") і педагогічної (наприклад, курс "інтерактивні методи навчання").

У той же час звичних для студентів сесій у аспірантів немає. Як вже говорилося вище, аспіранти зобов'язані здати кандидатські мінімуми по історії і філософії науки та іноземної мови, а також найважливіший іспит - за фахом. Після його успішного складання аспірант має право вести заняття у студентів. Крім цього аспіранти складають заліки після освоєння дисциплін за вибором та інших предметів.

На другому і третьому роках навчання більший ухил в навчанні аспірантів робиться на спеціальні дисципліни і самостійну роботу. Особливу увагу аспіранти повинні приділяти науковій діяльності: підготовці різних доповідей та участі в конференціях, написання наукових статей, тексту дисертації.

КонсультантПлюс: Чим займаються аспіранти, які у них обов'язки? Чи повинні аспіранти викладати в обов'язковому порядку?

Аленькін Ігор: Головний обов'язок аспіранта (після здачі кандидатських іспитів) - написання дисертації. Але крім цього аспірант повинен брати активну участь у житті свого наукового колективу (кафедри). Найпростіша обов'язок - відвідування засідань кафедри.

Аспіранти також залучаються для організації кафедральних наукових заходів, можуть проводити за дорученням викладачів консультації та семінари. Як правило, аспірант повинен прослухати лекції свого наукового керівника, допомагати йому при проведенні занять і прийнятті іспитів. На деяких кафедрах, наприклад на моїй - кафедрі конституційного та муніципального права, частина аспірантів залучається до виконання наукових проектів та науково-дослідних робіт. В рамках зазначених науково-дослідних робіт і різних грантів аспіранти спільно з професорсько-викладацьким складом готують навчально-методичні матеріали та посібники, наукові публікації та організовують наукові заходи.

Є у аспірантів і обов'язки, пов'язані з виконанням своїх індивідуальних планів, частково вони пов'язані і з виходом на захист дисертації. Це науково-дослідна практика і підготовка публікацій в провідних рецензованих журналах. Зазвичай це мінімум три публікації в журналах з переліку Вищої атестаційної комісії але для аспірантів МДУ тепер будуть діяти більш жорсткі вимоги: аспірант повинен підготувати і опублікувати не менше чотирьох публікацій у рецензованих наукових виданнях, що входять в наукові бази даних (Московський університет з 2017 року буде присуджувати наукові ступені самостійно і відповідно до власного положення про присудження наукових ступенів).

Що стосується викладання, аспіранти проходять педагогічну практику, яка є компонентом їх професійної підготовки. Здійснюється вона в різних формах: проведення семінарських занять та консультацій, прийнятті заліків та іспитів. До педагогічній практиці можуть ставитися також лекції та позааудиторна робота зі студентами (наприклад, проведення засідань наукових гуртків, проектних груп та ін.).

КонсультантПлюс: Чи можуть аспіранти поєднувати навчання з роботою?

Аленькін Ігор: Законодавчих заборони на те, щоб аспіранти працювали, немає. Поєднувати навчання з роботою, звичайно, можливо, а іноді це навіть і потрібно - в рамках практичної діяльності аспірант може підібрати велику кількість емпіричного матеріалу, який згодом буде використаний в дисертації, а іноді практична діяльність допомагає краще зрозуміти актуальні проблеми тієї чи іншої галузі права, змушує задуматися над шляхами їх вирішення - як практичними, так і концептуальними.

Але все ж не варто забувати про те, що в усьому хороша золота середина - підготовка дисертації вимагає багато часу і сил, адже тільки підбором емпіричного матеріалу процес підготовки тексту не обмежується, важлива його теоретична, наукова складова, за якою аспіранти йдуть в бібліотеку, читальний зал або на кафедру, іноді проводячи там всі дні безперервно. Мені здається, що в питанні поєднання навчання і роботи головне знайти оптимальний баланс, грамотно вибудовувати свій час і не упускати можливості попрацювати над дисертацією або відвідувати наукові заходи.

КонсультантПлюс: Що таке соіскательство і чим воно відрізняється від аспірантури?

Аленькін Ігор: Раніше існувала така форма отримання заповітної ступеня кандидата (доктора) наук як соіскательство. На даний момент існує можливість прикріплення для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата (доктора) наук без освоєння програм підготовки науково-педагогічних кадрів в аспірантурі. Прикріплятися можна як для складання кандидатських іспитів (якщо раніше вони не здавалися) і для роботи над дисертацією, так і тільки для підготовки і захисту дисертації. Думаю, зі сказаного стає зрозумілим основна відмінність двох шляхів стати кандидатом наук. Полягає воно в тому, що прикріплений претендент не освоює програми підготовки, не відвідує лекції та семінари, а займається виключно роботою над дисертаційним дослідженням. Є ще і деякі тонкощі: прикріплення, на відміну від аспірантури, можливо тільки на оплатній основі, відрізняються і терміни - прикріплення для складання кандидатських іспитів можливо до шести місяців, для підготовки і захисту дисертації - на термін до трьох років.

КонсультантПлюс: Чи використовують аспіранти в своїй роботі довідкову правову систему КонсультантПлюс?

Аленькін Ігор: Звичайно! У сучасному мінливому світі юристу вже неможливо обійтися без довідкових правових систем. Для вчених-юристів довідкова система є неоціненним підмогою, навіть в якійсь мірі іншому, адже вона включає в себе не тільки інформаційний банк нормативних правових актів, судової практики та інших юридичних документів, а й виконує функцію електронної бібліотеки. У СПС КонсультантПлюс є безліч навчальних посібників, науково-практичних коментарів, а також значна кількість статей. Не можна не згадати і про свіжі правових новинах.

Робота з системою дозволяє оперативно отримувати актуальну правову інформацію - законопроекти з досліджуваної тематики, свіжі судові рішення, роз'яснення держорганів і статті, в яких представлені погляди вчених і практиків на ті чи інші питання.

Крім того, довідкова система дозволяє швидко знаходити пов'язані документи, судову практику, порівнювати різні редакції законоположень. З точки зору аналітичної роботи аспіранта, СПС дає можливість, з одного боку, заощадити час, а з іншого - більш глибоко зануриться в проблему, без неї (СПС) ми, як то кажуть, були б як без рук.

КонсультантПлюс: Що дає аспірантура молодому фахівцеві? Які ви бачите переваги від навчання в аспірантурі?

Аленькін Ігор: Кажуть, дисертація - це путівка в життя. І небезпідставно. Є два важливих аспекти. Перший я б назвав прагматичним. Навчання в аспірантурі дозволяє заглибитися у вивчення фундаментальних проблем тієї чи іншої галузі права, проявити себе і значно підвищити свою теоретичну, фундаментальну підготовку в певній сфері, а також відпрацювати навички роботи з великими масивами інформації. Крім того, ступінь кандидата наук (як результат успішного навчання в аспірантурі) підтверджує високу кваліфікацію молодого фахівця, говорить про його особистісних якостях і здібностях. Підготовка і захист дисертації вимагає чималих зусиль, працьовитості, старанності і цілеспрямованості. Кандидати наук в сфері права відрізняються розвиненими аналітичними здібностями, умінням визначатиму суть і проблеми в різних правових ситуаціях, а головне - пропонувати варіанти їх вирішення, досить ефективні, а часом і зовсім неординарні. Як мені здається, це часто є одним з чинників успішності на професійній ниві.

Другий аспект, а мені він бачиться навіть більш важливим, - особистісний. Все-таки заняття наукою і викладання - це справа для душі, якийсь шлях самореалізації. І цей шлях передбачає постійне самовдосконалення, підвищення своєї кваліфікації як фахівця, пошук нового знання і істини, а головне - донесення цього знання до інших. Можливість ділитися знаннями і вміннями з іншими, бути корисним суспільству - ось, що може дати аспірантура.

КонсультантПлюс: Які рекомендації ви можете дати студентам, які планують пов'язати своє життя з наукою? Що слід зробити зараз, щоб до моменту вступу до аспірантури б ть готовим до наукової і викладацької діяльності?

Аленькін Ігор: Думаю, що секретів тут бути не може. Перше і найголовніше правило - працьовитість. Особливу увагу завжди звертається на успішність студента - більш високі показники успішності завжди є позитивним фактором і сприяють надходженню. По можливості потрібно намагатися якомога більше читати літератури щодо необхідної тематики, відвідувати лекції визнаних фахівців, брати участь в наукових заходах. Без відстеження актуальної практики - теж нікуди.

Важливий момент: чим раніше студент визначиться зі сферою професійних інтересів і зануриться в неї, тим буде простіше і при закінченні вузу, і під час вступу та навчання в аспірантурі. Важлива також робота з науковим керівником, перш за все в плані активності самого студента / аспіранта, не потрібно боятися видатися настирливим, чим більший інтерес людина проявляє до предмету і проявляє свої здібності, тим більше в ньому зацікавлена ​​наукова школа, до якої він би хотів приєднатися до майбутньому.

Крім того, треба зазначити, що під час вступу до аспірантури можуть діяти і додаткові критерії відбору, які, як правило, використовуються при інших рівних. Крім червоного диплома сюди відносяться наявність публікацій, участь в наукових конференціях і інші заслуги. Без відповідності критерію наукової активності аспіранту не обійтися.

Після надходження новоспеченому аспіранту знадобляться всі навички, якими він опанував у студентські роки: це і вміння працювати з довідково-правовими системами, библиографиями і тонною літератури, законодавчим масивом, навички швидкого вирішення поставлених завдань. Безсумнівно, цінуються організаторські здібності і готовність прийти на допомогу своїй кафедрі / факультету. Але більш за все справлятися з усіма перипетіями науковому житті допоможе вміння правильно організувати себе. Цей навик, якщо він ще не сформований, потрібно відпрацьовувати по максимуму.

В цілому можу побажати майбутнім вченим старанності, терпіння й оптимізму! Як то кажуть, в боротьбі здобудеш ти ...

студентські питання

Аспірантура