joomla templates

Наш бизнес-сообщник artMisto.net

Грані таланту

6 лютого провідному актору Донецького обласного російського театру юного глядача(м. Макіївка) Вадиму Басалигіну виповнюється 50 років.

Театру юного глядача потрібні особливі актори, щоб глядачі, які сидять у залі (а це, переважно, діти) бачили на сцені ніби свого однолітка. Елемент пізнання та схожості в такому віці відіграє велику роль: підвищує довіру до того, що відбувається на сцені, допомагає краще співвідносити виставу з реальним життям. Ролі хлопчаків у дитячих виставах грають, в основному, жінки. І дуже велика вдача театру, якщо в його трупі є актор, зовнішній вигляд і внутрішній стан якого дозволяє йому багато років виходити на сцену і грати головних героїв.

Чверть століття Вадим Басалигін виходить на сцену Зайкою-зазнайкою, Хлопчаком-Кибальчишом, Чиполліно, Жабеням... Кожною рол­лю він намагається переконати малечу, що його герої — такі самі глядачі, які опинилися у часом не­звичайних ситуаціях. І малюки вірять йому, бо не вірити цьому ар­тистові не можна. Вадим Миколай­ович має енергетику позитивної сценічної чарівності, що відразу притягує увагу глядача, і діти розу­міють, що перед ними головний персонаж вистави і найцікавіше відбуватиметься саме з ним.

Народився Вадим у Шахтарську. Мама — вчителька російської мови і тато — шахтар хотіли, щоб їхні сини стали музикантами. Старший брат здійснив мрію батьків, зараз він викладає у музичній школі. Мо­лодший Вадим після восьмирічки вступив до Маріупольського музич­ного училище, яке закінчив за кла­сом фортепіано. Навчаючись в учи­лищі, Вадим неодноразово брав участь у студентських капусниках, і це йому дуже подобалося. Після за­кінчення училища Вадим рік викла­дав у музичній школі рідного Шах­тарська, а потім вступив до Красно­ярського державного інституту ми­стецтв, на акторський факультет.

А потім була робота в нашому театрі. І постійне навчання, само­вдосконалення. Вчився Вадим у режисерів, у акторів. Особливо вдячний Вадим Миколайович ре­жисерові Арутюну Киракосяну, по­становнику більшості вистав, який надавив акторові якнайповніше ре­алізувати свої творчі здібності. В ос­танні роки доля звела Вадима Басалигіна із цікавим режисером, зас­луженим діячем мистецтв України Володимиром Московченком, який на запрошення художнього керів­ництва ставить вистави в нашому театрі. Саме ролі, зіграні у виставах цих режисерів, були в різні роки відзначені на фестивалях «Золотий ключик» і «Театральний Донбас».

Колеги-актори теж ділилися своїм досвідом, вчили ремеслу. Багатьом із них Вадим також надзвичайно вдяч­ний. Насамперед, Володимиру Валуйському, багаторічному партнеру і товаришу по сцені, Олександру Бор­зову, Андрію Шинкаренку, заслуженим артистам України Тамарі Котовій, Леоніду Ландковському.

Артист Басалигін грає не тільки у виставах для дітей, у його послужному списку є багато ролей дорослого репертуару: Михайло в «Сімейному портреті зі сторонньою людиною» С.Любозерова, Грей у «Ричарді III» У. Шекспіра, Тапер у «Тригрошовій опері» Б.Брехта, Лука в «Лікарі мимоволі». Ж.Б. Мольєра, Георгій у «Весільному марші» В.Азерникова.

Можливо, Вадиму Миколайови­чу не вдалося повною мірою реалі­зувати свій комедійний дар, але це не його провина, адже професія актора вторинна і багато чого за­лежить не тільки від нього.

Бажаємо ювіляру більше ролей, у яких яскраво проявилися б різні грані його творчого дарування.

Петро МОЖАРОВСЬКИЙ. Завідувач літературною частиною театру юного глядача, 3 лютого 2009.

Назад в архів