joomla templates

Наш бизнес-сообщник artMisto.net

Про добро і зло

У цьому спектаклі Донецько­го обласного театру юного глядача ви познайомитеся з розмовляючою квіткою, зі старим чарівником, чесним і пра­целюбним Назаром, хитрим об­манщиком Хомою, розбійника­ми та іншими персонажами. Ви увійдете у чарівний світ казок.

«Що найстрашніше?» - на це запитання, винесене у заго­ловок, намагаються відповісти автори п'єси В. Аверченко і П. Можаровський. Спектакль, по­ставлений режисером В. Авер­ченко, дуже музичний. Він на­сичений українськими народ­ними мелодіями. Автор музич­ного оформлення С. Божко ви­являє і смак, і знання матері­алу. У сценографії В. Карпенка надзвичайно красива природа Закарпаття, на фоні якої відбу­ваються події, - красиві й не дуже... Бо ж якби людина, яка вважає себе вінцем природи, її вищим творінням, завжди за­лишалася на її рівні! На жаль, природа з її величністю вияв­ляється безсилою перед люд­ською низькістю. А так би хо­тілося гармонії!

Юний глядач дивиться на добро і зло, яке здійснюється на сцені, зовсім не байдуже. Його симпатії, звичайно ж, на боці Назара - людини надій­ної, вірної тим якостям, які допомагають твердо стояти на землі і чесно дивитися людям в очі. Але - чи то вже така доля позитивних героїв з їх бездоганністю, чи то не виста­чило виразних засобів актору В. Проектору - образ Назара виглядає дещо дидактичним. І та симпатія, яку викликає Назар у юних глядачів, іде швид­ше від розуму, ніж від серця. Вони розуміють: так, правиль­на це людина, трудівник і бід­няк, чуйний до чужого горя. Але коли все правильно - стає трохи нудно. Як нудні дітям нотації.

На сцені відбуваються дивні пригоди і кумедні сцени з роз­бійниками Веселим (артист В. Кондратенко) і Похмурим (ар­тист А. Медведєв), сторожем печери, де ховають награбова­не розбійники, молодим хлоп­цем Мартином (артист А. Кузьмін). Саме ці, дещо розтягну­ті сцени, ніби існують з єдиною метою - щоб розважити, від­водять глядача від головної те­ми. А це одвічна тема україн­ської народної казки - зітк­нення добра і зла. І найстраш­ніше, звичайно ж, не розбій­ники. Найстрашніше - бездуш­ність, жадібність, лінь.

Уособлення цих якостей - Хома. Артист Л. Ландковський робить цей образ дуже живим і переконливим.

Артистці Л. Валуйській вда­лося створити цікавий, неодно­значний образ Марії, якій вла­стиві легковажність і примхли­вість, але в якій перемагає все-таки добре начало.

Український колорит спек­таклю був би неповним без Бабусі (з. а. УРСР В. Кондратенко-Єзжалова). Це образ ук­раїнської жінки, яка не втра­чає присутності духу за будь- яких обставин.

В. БОНДАРЧУК, завідуючий літературною частиною Одеського те­атру юного глядача, газета «Чорноморська комуна», 30.05.1990

Назад в архів