Автор: Олена Федоренко
Альтернативні рольові ігри викликали справжнє збудження донеччан
Наш бизнес-сообщник artMisto.net
Дргуий день фестивалю-лабораторії «Арт-Альтернатива» приніс донеччанам ще більше театру. 22 травня гостей фесту та глядачів відвезли на екскурсію до села Нескучне Донецької області. Адже саме там знаходиться садиба одного з основоположників сучасного театрального мистецтва – драматурга та теоретика театру Володимира Немировича-Данченка. Під час поїздки всі насолодилися оперним співом Ірини Красиліної, солістки Одеського оперного національного театру опери та балету. Вистава під відкритим небом від театру –студії «Оксюморон» нагадала присутнім ще одне з великих Імен – ім`я Чехова. Аже саме імена великих у театрі ХХ та ХХІ століття стали лейтмотивом цьогорічного фестивалю.
Двадцять друге – день другий
Виступ оперної діви цьогоріч став по суті унікальним, адже це вперше, коли на фестиваль альтернативних театрів у Донецьку була запрошена представниця театру академічного. Сама вона так прокоментувала свій виступ: «Театр розкриває нові форми та притягує молодь. Я вважаю, що в Україні не вистачає саме камерного мистецтва, камерної опери, тому я тут. Мій виступ на слова Роберта Рождественського – дуже рідке явище в нашій країні. Тому що це по суті монолог жінки про очікування. Очікування всього – дорослішання, одруження, своєї родини, народження дітей. Через це очікування ми саємо мудрішими, сильнішими, по-іншому дивимося на життя».
Вечірня вистава камерного театру «Жуки» у Донецьку була про чоловічу дружбу, про самотність людей з їх тяжінням один до одного і бажанням спілкування. На маленькому засміченому майданчику глядачі буквально «живуть» поряд з акторами - спрацьовує «ефект присутності». Виставу донеччан можна буде побачити в шахтарській столиці й надалі.
Зовсім іноземна мова та рольові ігри
Початок третього дня фесту виявився трохи дивним. Залу палацу культури імені Куйбишева, де проходила більшість вистав цього року, заповнили азербайджанці. «Фандо і Ліс» поставив режисер пітерської школи Махір Джананов. На перфоманс Махіра прийшли подивитися, мабуть, майже всі земляки з Конгресу азербайджанців Донецької області. І добре, що прийшли, адже на сцені не було промовлено жодного слова російською – вистава виявилася на рідній мові режисера, хоча в афіші це зазначено не було. Тому більшість прогресивної молоді все ж таки пішла за першої можливості – важко дивитися те, сенсу чого не розумієш.
Щиро порадував останній акорд фестивалю. Молоді донецькі та макіївські актори зібралися у Театрі юного глядача Макіївки для того, щоб зіграти у одній виставі-експерименті 4-х різних режисерів з Іспанії, США, Китаю та Франції. Саме цю виставу привіз ТЮГ до Донецька – «Shexpir Transit» виявилася cумішшю трьох п`єс Шекспіра - «Тіта Андронніка», «Гамлета» та «Отелло». Як їх пов`язати рахом? А дуже просто. Зібралася молодь і вирішила пограти в рольові ігри. Цікаво, що найревнивішого чоловіка в історії людства зіграла жінка.
Знак оклику
Відкриттям виявився один з наймолодших акторів у ролі «Гамлета». Незважаючи на його нервування, деякі фрази йому вдалися просто бездоганно. Двічи у різних моментах повторена «Я тебе кохав, але тепер більше не кохаю… Іди в монастир» викликала бурю емоцій у глядачів. Іронічний та водночас повний пристрасті юний принц Датьський, чимось схожий на переможця «Фабрики зірок-3» Стаса Шурінса, не залишив байдужими ані жінок, ані чоловіків, викликавши у залі справжнє збудження та трохи сумні посмішки.
Вдало підібраний музичний та світловий супровід, простий чорно-білий досить відкритий, але не пошлий, сучасний одяг підкреслили молодість та талант акторів. До речі, ця вистава вже йде у Макіївці приблизно рік. Художній керівник театру Владислав Слухаєко розповів, що цей надзвичайно сміливий експеримент був поставлений за два тижні. Режисери приїхали, тиждень знайомилися з акторами, а ще за тиждень поставили «Shexpir Transit». Англійський класик, іноземні режисери та актори Макіївського ТЮГа поставили феєричний знак оклику у цьогорічній «Арт-Альтернативі».
Фестиваль-лабораторія «Арт-Альтернатива» нагадав донеччанам про великі імена театру та літератури, познайомив з новими і вже вшосте кинув виклик стереотипному іміджеві Донецька –міста шахтарів та троянд, вугілля та футболу, шкода, що подібне тут відбувається лише раз на рік.
Олена Федоренко. 26 травня 2010